Бельтайн (01/05)

Відзначається в ніч на 1 травня свято Бельтайн (Beltane або Beltaine) був одним з двох найважливіших свят кельтського календарного року, який ділився на два рівні періоди, що відкривалися великими святами - Самайном (Samhain) 1 листопада і Бельтайном (Бельтейн) - 1 травня. Ці дати пов'язані з найважливішими віхами скотарського календаря — вигоном худоби на літні пасовища у перші числа травня та повернення їх у стійла на зимовий період — до 1 листопада.

З давніх-давен обряди, приурочені до цих двох святкових днів, мали велику подібність між собою, так як по суті смислове значення їх збігалося: обрядовими діями люди прагнули забезпечити благополуччя своєї сім'ї, всієї громади, зберегти основу їхнього добробуту - худобу та посіви. Як і на Самайн, центральним ритуалом свята Бельтайн було розпалювання великих вогнищ на вершинах гір або поблизу селища високих пагорбів.

За своїм походженням цей обряд, судячи з окремих фрагментів, що збереглися, і за описом його в історичних джерелах, пов'язаний з культом сонця, що становив важливу частину язичницьких вірувань древніх кельтів. Ось як описувався цей ритуал у середньовічних джерелах: протягом кількох днів перед 1 травня жителі громади збирали паливо для багать Бельтайна. Тільки певні породи дерев можна було класти в такий вогонь, що вважався священним. На вершині гори готували місце і паливо для двох вогнищ, а навколо обох багать рили круглий рів, досить просторий, щоб умістити всіх, хто зібрався.