Народження Вишня-Перуна (21/06)

Сварог і Матерь Сва народжують бога Перуна. Він є світ після того, як Мати Сва — Лада — з'їдає Щуку, в яку втілився Рід. При народженні бога гримить грім, хитається земля, руйнуються гори. У народі казали:

Перун-стратілат грозами багатий. Загриміли тоді громи на небі, Засяяли тоді в хмарах блискавки - І з'явився на світ, немов блискавка, Син Сварога Перун Громовержець! «Веда Перуна»

Перун у розумінні слов'ян став головним богом пантеону, уособлюючи собою військову міць та покровителя над воїнами, витязями та князями. Йому були підвладні стихії природи та деякі сфери життя людей. Тож не дивно, що свято народження Вишня-Перуна святкувалося слов'янами у дні літнього сонцестояння.

Перун — це насамперед бог грози, грому. У весняній грозі стародавня людина вбачала життєдайне джерело, оновлення природи, звідси і першорядна роль Перуна. Перун був озброєний палицею, сокирою та цибулею, якою він пускав на землю свої стріли-блискавки.

Перуна також часто пов'язували з культом води, дерева та каменю. Він вважався родоначальником небесного вогню, який, сходячи на землю, дає життя. З настанням весняного тепла він запліднює землю дощами і виводить з-за хмар ясне сонце. Його зусиллями світ щоразу ніби народжується наново. Згідно з деякими легендами, блискавки Перуна були двоякого роду: лилово-сині, «мертві», що настирають, і золоті — «живі», що творять і пробуджують земну родючість.