Неділя на честь поминання покійних в Німеччині (20/11)

Листопад – останній місяць осені – дощовий, похмурий та тужливий. Такий настрій природи впливає і на людей. Саме цього місяця найчастіше згадуються померлі. 1 і 2 листопада католицька церква поминає всіх святих, мучеників та покійних, у середині листопада відзначається День народної скорботи (нім. Volkstrauertag), а в одну з останніх неділь листопада подібний день відзначає протестантська церква.

У День поминання померлих (Totensonntag) під час богослужінь оголошуються імена померлих парафіян, що минуло, а родичі поминають їх на цвинтарях піснеспівами та молитвами. Дзвін церковних дзвонів у цей день нагадує всім про тлінність життя.

Немає нічого дивного в тому, що для цього дня обрано останньої неділі церковного року. З одного боку, це позначення кінця, незворотності. Однак, одним тижнем пізніше знову спалахує світло першої адвентської свічки, що є символом нового життя. Таким чином, чітко наголошується, що смерть – це не кінець життя.

Свій початок день бере у 15 столітті. Спочатку реформатори не прийняли католицький День усіх святих і не створили подібного до протестантського календаря свят, оскільки хотіли відокремитися від небажаного культу поховань та покійних. У більшості протестантських парафій до початку 19 століття на поминання покійних було накладено табу.

В 1816 прусський король Фрідріх Вільгельм III оголосив останню неділю церковного року «Днем пам'яті загиблих у визвольній війні проти Наполеона». Поступово безліч подібних регіональних свят об'єдналося та приєдналося до цього дня. Протестантська церква перейняла його та протиставила католицькому Дню всіх святих.