Свято квітів на Кіпрі чи Анфестирія – це не просто свято, а данина поваги до незвичайних багатств природи цього острова.
Спеціально з нагоди свята, яке щорічно проходить на державному рівні, збирається комісія вчених-біологів, яка підбиває підсумки незалежних досліджень життя флори своєї країни. Враховується при цьому все: від підрахунку місць скупчень рідкісних рослин до планування розведення нових сортів плодових культур, трав та квітів.
Справа в тому, що садових квітів на Кіпрі за європейськими мірками дуже мало. На вулицях майже не побачиш квіткових магазинів чи крамниць. Подарувати букет жінці – розкіш, яку дозволити собі може далеко не кожен чоловік-кіпріот. Для таких урочистостей, як весілля чи ювілей, квіти замовляються заздалегідь. І те в основному це – квіти, привезені з Латинської Америки або Нідерландів. Тому в день Анфестирії, коли проводяться широкі квіткові ярмарки, вважається просто непристойним не піднести бодай квіточку тій, кого любиш! Також у цей день намагаються дарувати квіти всім: родичам, друзям, сусідам та товаришам по службі.
Свято квітів, Анфестирія, присвячене саме тим рослинам, які ростуть на Кіпрі. На цьому невеликому острові близько двох тисяч видів різних рослин, з яких близько 150 є ендемічними, тобто тими, що ростуть тільки на Кіпрі. Це, перш за все, – дикі орхідеї, ромашки, дикі тюльпани, гладіолуси, лілії, іриси, півонії. У садах ростуть кущисті троянди та яскраві олеандри. У горах, біля підніжжя монастирів та церков ростуть квіткові символи Кіпру – альпійські фіалки, анемони та ромашки. За легендою ці квіти народилися зі сліз народженої в прибережжі Кіпру Афродіти та крові її коханого Адоніса, сина царя Кіпру Кініра.
Відразу хочеться сказати, що Кіпр особливо гарний навесні, пізно восени та на початку зими. Острів покривається різнотрав'ям, деякі квіти вже підсихають на сонечку і змінюють колір, а якісь тільки-но розкриваються.
Анфестирія традиційно проводиться у травні. Травень на Кіпрі вже вважається літнім місяцем, але все ж таки це – особлива пора, коли ще немає пекучої спеки, і всі рослини ніби запасаються життєвої енергії для того, щоб пережити посушливе літо.
До Анфестирії завжди приурочений карнавал, який проводиться у Пафосі, Лімассолі та Ларнаку. Пафос – центр квіткових урочистостей. По вулиці Посейдона, що веде до Старої гавані, йдуть платформи, пишно прикрашені квітами. По краях доріг також стоять дівчата, які тримають у руках букети та вінки з квітів. Яскраві фарби, запашні аромати, буря емоцій – все це Анфестирія!
Саме слово Анфестирія походить від грецького anthos, що означає «кветок». У давньогрецькому календарі Анфестіріон був місяцем, яким розпочинався новий аттичний рік. Тривав Анфестіріон із 7 лютого по 8 березня.
Якось дружина кіпрського царя Кініра заявила, що її дочка Мірра прекрасніша за Піннонароджену Афродіти. Зважившись на помсту, Афродіта намовила Мірру пристати з пристрасними ласками до самого царя, її ж батька, і зачати від нього дитину. Дізнавшись про вчинене, цар розлютився на Мірру і вирішив кинути в урвище. Вчасно Афродіта, що підійшла, перетворила Мірру на миррове дерево, з тріщини якого з'явився маленький Адоніс. Сховавши його в скриньку, Афродіта передала його в царство Аїда, в руки Персефони, яка з цікавості зазирнула в нього, витягла Адоніса і виховала його. Коли Афродіта повернулася по скриньку, виявила, що Адоніс став таємним коханцем Персефони. Звернувшись до Зевса, Афродіта та Персефона отримали відповідь: на Адоніса у них рівні права, слідчо Адоніс повинен проводити з кожною з них рівну кількість часу. Рік був розділений на три рівні частини, одна призначалася Афродіті, друга – Персефоні, третя – самому Адонісу. Хитра Афродіта чарівла юного бога, і Адоніс із задоволенням проводив з Афродітою дві частини року. Дізнавшись про таку несправедливість, Персефона намовила коханця Афродіти Ареса вбити Адоніса, що він і зробив. Оплакуючи вбитого коханого, Афродіта виявила, що крапельки крові, що сочиться з рани, перетворюються на чудові та ніжні анемони, які розкриваються від дотику вітру та відлітають разом із ним. За легендою Адоніс помирає щоосені і народжується заново щовесни.
У наші дні Анфестирія – одне з найулюбленіших і найвеселіших свят, як серед самих кіпріотів, так і серед туристів. Тим, кому в травні пощастило подивитися на це все на власні очі, вражень вистачить на багато років уперед.
Крім карнавалу по всіх містах та селах сонячного Кіпру в період Анфестирії організовуються музичні виступи, конкурси народних танців та квітковий ярмарок. Із самого початку буквально всі прагнуть потрапити на неї та встигнути купити те, що довелося по серцю.