24 червня католицька церква відзначає урочисте свято — Різдво Іоанна Предтечі, яке встановлено на згадку про події, пов'язані з народженням Іоанна Хрестителя, які описані в Євангелії від Луки (Лк.1:24-25, 57-68, 76, 80).
За вченням іудаїзму, перед приходом Месії повинен з'явитися його попередник — предтеча, яким відповідно до пророцтва Малахії (Мал. 4:5) вважається пророк Ілля.
У християнстві вчення про провісника Месії — Ісуса Христа — пов'язане з образом пророка Іоанна Хрестителя, який відновив і продовжив служіння Іллі. Як розповідає Євангеліє, сам Ісус назвав Івана «Ілією, якому має прийти» (Мт. 11:14).
Коли Іванові виповнилося тридцять років, він почав проповідувати в Юдейській пустелі, а потім на околицях річки Йордан. Він суворо викривав вади суспільства і закликав до покаяння, сповіщаючи про швидке пришестя Месії.
Його зовнішній вигляд також відповідав описам образу Іллі: він носив одяг з верблюжого волосся, підперезаний шкіряним поясом, а їжею йому служила сарана та дикий мед (Мк). 1:10-16).
Проповідь Іоанна була настільки сильна, що невдовзі навколо нього почали збиратися учні, які заснували громаду його послідовників — кумранітів. Зовнішнім знаком покаяння та духовного оновлення Іоанн обрав хрещення — обмивання у воді та занурення в неї (звідси й ім'я — Хреститель).
Прийняти хрещення прийшов і Ісус, про гідність якого, як Месії, сповіщав у своїй проповіді Іван (Мт. 3: 14-15. Тим самим Іван Хреститель проклав шлях служінню та вченню Ісуса Христа.
Традиція прославляти Іоанна Хрестителя у дні його народження та мученицької кончини склалася ще у перших християнських громадах. З 3 століття свято Різдва Іоанна Предтечі вже широко відзначалося як східними, так і західними християнами — його називали «світлою урочистістю» та «денницею Сонця правди». На початку 4 століття свято було введено у християнський календар.