У 2009 році уряд Вірменії оголосив про нове свято — Дні соціального працівника та встановив дату його святкування — 4 листопада.
Водночас глава Міністерства із соціальних працівників поінформував, що нове свято відзначатимуть близько 4 тисяч соціальних працівників Вірменії.
Як йдеться у рішенні уряду, перша Республіка Вірменія з моменту свого заснування (1918 року) зіткнулася зі складними соціальними проблемами: загальною бідністю, голодом, численними біженцями та сиротами, масовою смертністю населення від хвороб.
«Ситуацію можна було подолати лише мобілізацією всіх сил, проведенням точної та послідовної соціальної політики. Ще 4 листопада 1918 року коаліційний уряд Першої Республіки сформував міністерство суспільної опіки, чим і заклав основу державної політики соціального захисту населення», — йдеться у рішенні уряду.
Після радянізації Вірменії соціальна сфера продовжила залишатися одним з основних напрямів державної політики, а особливо важким випробуванням сфера зазнала після руйнівного землетрусу 1988 року, до якого згодом додалися блокада, приплив біженців, енергетична криза, безробіття, безпрецедентно високий рівень бідності.
Для протистояння подібним труднощам на початку 1990-х років у незалежній Вірменії було сформовано перші спеціалізовані структури з надання соціальної допомоги населенню, а соціальна сфера на сьогоднішній день є одним із пріоритетних напрямів державної політики.