У православному календарі є особливі дні для всецерковного поминання померлих. Ці дні називаються батьківськими суботами, вони були встановлені у першому тисячолітті. Сьогодні відзначається Всесвітня батьківська м'ясопустна субота.
У році кілька батьківських субот: суботи перед м'ясопустним тижнем та перед святом Трійці (П'ятидесятниці) — їх називають Вселенськими батьківськими суботами.
Присвячуючи Тиждень м'ясопустну на згадку останнього Страшного суду Христового, Церква, зважаючи на цей суд, встановила клопотати не лише за живих членів, а й за всіх, від віку померлих, у благочестя літніх, усіх пологів, звань і станів, особливо ж за померлих раптовою смертю.
«Святі батьки узаконили поминати всіх померлих з наступної причини. Багато хто дуже нерідко вмирає неприродною смертю, наприклад: під час мандрівки морями, в непрохідних горах, в ущелинах і прірвах; трапляється, гинуть з голоду, на пожежах, на війні, замерзають. І хто перелічить (перерахує) всі пологи та види ненавмисної і ніким не очікуваної смерті? І всі такі позбавляються узаконеного псалмоспіву та заупокійних молитов.
Ось чому святі отці, керовані людинолюбством, встановили, ґрунтуючись на вченні апостольському, здійснювати це спільне, всесвітнє поминання, щоб ніхто, — коли б, де б і як би не закінчив земне життя, — не втратив молитви Церкви».
Урочисте всецерковне поминання померлих цієї суботи (а також у Троїцьку батьківську суботу) приносить велику користь і допомогу померлим батькам і братам нашим і водночас є виразом повноти церковного життя, яким ми живемо.