Воздвиження Хреста Господнього (Feast of the Exaltation (Triumph) of the Cross) — одне з найзначніших релігійних свят, що відзначаються на острові. Щороку цього дня кіпріоти намагаються прийти до церкви та помолитися за своїх рідних. Ті, хто має можливість побути на святковій службі, неодмінно це роблять.
Колись багато століть тому цариця Олена (мати візантійського імператора Костянтина Великого) побажала знайти в Єрусалимі Хрест, на якому розіп'яли Ісус Христос. Після тривалих пошуків Хрест було знайдено у 326 році, і Олена з безцінною знахідкою вирушила додому до Константинополя. Шторм порушив маршрут її плавання, і корабель пристав до берегів острова Кіпр, на якому на той час жило дуже мало людей, та й ті страждали від багаторічної посухи і в таких умовах ледве виживали.
Висадившись на берег, Олена задрімала в тіні дерев, втомившись від неспокійної подорожі. За переказами, уві сні їй було дано видіння, в якому з'явився світлий юнак, який говорив їй про те, щоб вона спорудила на острові храм в ім'я Хреста Господнього. Прокинувшись, Олена виявила, що одна частка Животворного Хреста зникла. Більше того, разом із часткою зник хрест одного з розбійників, який був розіп'ятий разом із рятівником і повірив у Христа. Цей Хрест було знайдено на найвищій горі Кіпру — Олімпос (1951 метр).
Після цього, Олена і всі, хто був поряд з нею, побачили в небі вогняний стовп, що світився. Підійшовши до нього, Олена побачила зниклу частинку Хреста Господнього та зрозуміла, що церкву треба будувати саме тут.
Після спорудження церкви та невеликого монастиря, що панують на острові протягом майже 20 років спека та посуха, зникли. Пройшли дощі, люди стали почуватися комфортніше, поля стали оратися, врожаї збиратися. Олена наказала переселити на Кіпр сирійців, антиохійців та аравійців для збільшення чисельності населення острова.
Згодом частина Древа Господнього була поміщена у великий хрест, який спеціально для монастиря зробили майстри-червонодеревники. Монастир дедалі більше став обживатися ченцями.
Зараз монастир Ставровуні («Хрестовоздвиженський», грец. stavros — хрест) живе за суворим афонським статутом. На територію монастиря та до Святинь допускаються лише чоловіки. Жінкам вхід сюди категорично заборонено.
За багато років монастир неодноразово зазнавав руйнування, частина древніх фресок безвісти зникла. Але все одно, монастир, що ширяє на висоті 690 метрів, справляє незабутнє враження навіть при одному тільки погляді збоку.
Щороку, 14 вересня, на свято Воздвиження до монастиря приїжджають архієреї, «високі» гості та паломники-чоловіки. Ченці готуються до цього дня цілий рік, прикрашають обитель та привітно зустрічають гостей.
Російська Православна церква святкує Воздвиження Чесного та Животворчого Хреста Господнього 27 вересня.