Преподобний Герасим Йорданський народився у місті Лікії (Каппадокія, Мала Азія). Вже в юності він вирішив залишити мирське життя і присвятити себе Богові служінню. У Йорданській пустелі преподобний Герасим влаштував обитель і написав Статут, який вирізнявся великою суворістю.
Сам настоятель являв братії чудовий приклад досконалого подвижництва та помірності. Так преподобний Герасим залишив сімейне багатство та мирські справи і став ченцем.
Святий трудився в пустелі Єгипту і пізніше близько 450 року прийшов на берег річки Йордан у Палестині, де заснував монастир і став його настоятелем. Як пише Кирило Єрусалимський у житії Євфимія Великого, Герасим у свій час був прихильником єресі Євтихія і Діоскора, але незабаром покаявся у своїх помилках.
Також Герасим заснував лавру, згідно з розпорядком якої новоначальні ченці жили в гуртожитку, а духовно досвідчені — у келіях. Сам Герасим досяг такого ступеня аскетизму, що протягом усієї Чотиридесятниці обходився без їжі, тільки в неділю приймаючи святе Причастя.
У всьому світі відома історія про те, як одного разу святий Герасим зустрів у пустелі пораненого лева та вилікував його. На подяку лев став служити старцеві як домашню тварину до самої його смерті. Тому святий Герасим вважається покровителем тварин і лікарем.
У слов'ян цей день отримав ще одну назву — День Герасима-грачівника, бо цього дня зазвичай чекали на приліт граків.