Щороку 3 січня в Естонії відзначається як День пам'яті борців Визвольної війни.
Війна за визволення та незалежність держави велася естонським народом проти Радянської Росії з 28 листопада 1918 року по 3 січня 1920 року.
28 листопада Червона армія у складі двох дивізій перейшла кордон Естонії. Чисельність армії становила близько 12 тисяч жителів. Червона армія пройшла найбільші естонські міста Тарту та Нарва. На початку 1919 року армія вже розташовувалася за 40 кілометрів від Таллінна.
До кінця 1919 року чисельність естонської армії становила вже 85 тисяч жителів. Тоді й було запропоновано перемир'я, з яким погодилася радянська влада. Перемир'я почалося 3 січня 1920 року о 10:30 ранку.
Після цього, 2 лютого 1920 року було укладено Тартуський договір про перемир'я, згідно з яким Росія відмовилася від будь-яких претензій до Естонської держави.
Треба також відзначити, що в цій війні естонські війська були змушені тримати два фронти, борючись не тільки з Радянською Росією, але і з німцями — військами Ландесвера, що складався з німців, що народилися в Балтії, і колишніх солдатів і офіцерів німецької армії, що вже капітулювала в Першій світовій війні. Їхньою метою було відновлення німецького контролю в регіоні та створення на території Латвії та Естонії залежного від Німеччини Балтійського герцогства. Однак, цим планом не судилося збутися — 23 червня 1919 естонська і латиська армії розгромили війська Ландесвера в битві біля міста Винну (нині — Цесіс в Латвії).
Загалом у цій Визвольній війні загинуло понад шість тисяч естонських солдатів. Щороку 3 січня по всій країні згадують героїв, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини. У Таллінні поминальна церемонія проходить біля Монументу перемоги у Визвольній війні, в якій традиційно беруть участь представники влади та громадськості, вищі військові чини та священнослужителі.
2 лютого в Естонії відзначається День укладання Тартуського договору.