Один з «великих пророків» і священиків Єзекіїль (Рrophet Ezekiel, 622—571 до н.е.) народився в Юдеї, він відомий як автор однієї з книг Старого Завіту Книги пророка Єзекіїля.
Католицька церква відзначає День пам'яті старозавітного пророка Єзекіїля 21 липня. У 597 році до н. він потрапив разом із переселенцями зі свого народу до Вавилону. Там він відкрив у собі дар пророцтва завдяки своїм баченням (Божественне колесо, бачення поля з висохлими кістками, що повстають до нового життя; нового Єрусалимського храму та інші).
«... так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-поміж народів, між якими вони знаходяться, і зберу їх звідусіль і приведу їх до їхньої землі. На цій землі, на горах Ізраїля Я зроблю їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх їх, і не будуть більше двома народами, і вже не будуть вперед поділятися на два царства.
І не будуть уже оскверняти себе ідолами своїми та гидотами своїми, і всякими пороками своїми, і звільню їх з усіх місць проживання їх, де вони грішили, і очищу їх, і будуть Моїм народом, і Я буду їх Богом...» (Єз 37, 15-28).
Католицька церква шанує пророка Єзекіїля. Вважається, що «Будь-який бажаючий єдності згідно із Завітом повинен залишити ідолів і бути очищеним Богом».
У документі, опублікованому Папською Радою зі сприяння єдності християн, йдеться: «Ми, християни, послані до всіх народів, сподіваємось і молимося про повне спілкування у Христі. Тому Книга Єзекіїля закликає нас поміркувати — у світлі Христа — над закликом пророка до єдності Народу Божого».