День Конституції (яп. ⁇ 法記念日) відзначається в Японії щорічно 3 травня, починаючи з 1948 року — з перших роковин набрання чинності новою Конституцією, і є державним святом у країні.
Конституція 1947 року, хоч і успадкувала деякі положення колишньої Конституції Мейдзі, але мала принципово новий характер, який визначався ситуацією, що склалася в країні.
Зазнавши поразки у Другій світовій війні, окупована американськими військами Японія була змушена прийняти вимоги союзників щодо демократизації політичної системи. Основними положеннями нового закону держави стали визнання суверенітету народу, основних прав людини, принципів поділу влади та місцевого самоврядування.
Таким чином, Японія отримала юридичну базу для розвитку як країну з парламентською демократією. Нове визначення отримала роль імператора, який втратив необмежені повноваження і став «символом держави».
Ще Конституція 1947 року проголосила відмову від війни (Стаття 9) як суверенного права нації під час вирішення міжнародних суперечок, що докорінно відрізняє її від конституцій інших держав.
Текст повоєнної Конституції було підготовлено американськими юристами зі штабу окупаційних військ з урахуванням думки японських правознавців та політиків. Певною мірою це зумовило той факт, що час від часу в політичних колах країни чути вимоги переглянути Конституцію і надати їй «ісконно національного» характеру. Адже після 3 травня 1947 року жодних поправок до Конституції Японії не вносилося.
У саме свято, яке проходить під час так званого «золотого тижня» (вона включає День Сева 29 квітня, День конституції Японії 3 травня, День зелені 4 травня та День дітей 5 травня), у низці навчальних закладів проводяться лекції про значення демократичної конституції для Японії, а також цього дня будівля Парламенту Японії відкрита для відвідувачів.