Святкування явлення ікони Божої Матері 21 липня (за новим стилем) має своїм початком чудове явище ікони у граді Казані у 1579 році.
Ікона є зображенням Богородиці та Ісуса Христа, які обличчям звернені до людей. Христос однією рукою благословляє, інша рука прихована під хітоном. За іконографічною композицією ікона належить до типу «Одигітрія» (грецькою – «путівниця»). На відміну від давніших ікон цього типу, голова Богородиці трохи схилена вліво.
Історія розповідає, що через деякий час після підкорення Казані молодим царем Іваном Грозним, установи ним Казанської єпархії та успішного поширення християнства магометани стали чинити сильний опір. Пожежу 1579 року, що винищила половину Казанського кремля та прилеглу частину міста, вони розцінили як гнів «руського Бога». Саме в цей час для зміцнення Православ'я в Казані була явлена Божа милість через чудове здобуття ікони Богоматері, що отримала з цієї нагоди найменування Казанської.
Місто невдовзі після пожежі почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, неподалік місця початку пожежі будував будинок стрілець Данило Онучин. Його дев'ятирічної дочки Матроне з'явилася в сонному баченні Божа Мати і наказала дістати Її ікону, закопану в землі ще за панування мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі була Богородиця і вказувала місце, де прихована чудотворна ікона.
Нарешті, Матрона зі своєю матір'ю почали рити у вказаному місці та здобули святу ікону. На місце чудового здобуття прибув на чолі духовенства архієпископ Єремія і переніс святий образ до храму в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресним ходом до Благовіщенського собору — перший православний храм міста Казані, споруджений Іваном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпці — Йосип та Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її набуття та опис чудес були надіслані в 1579 до Москви. Цар Іван Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й помістили святу ікону, та заснувати жіночий монастир.
У царювання Петра I Казанська ікона Божої Матері була перенесена до нової столиці – Петербург. Тут до 1811 вона знаходилася в Олександро-Невській лаврі. А потім була перенесена до новозбудованого Казанського собору.
Загалом у Росії існувало три однаково шановані чудотворні ікони Казанської Богоматері. Перша ікона знаходилася в Казані в Богородицькому монастирі, друга ікона — царя Івана Грозного, яка була перевезена Петром I до Петербурга, і, нарешті, третя знаходилася в Московському Казанському соборі, і вона була дарована князем Пожарським.
Святкування Казанської ікони встановлено також 4 листопада за новим стилем.