Весняне новорічне свято рівнодення — Навруз, зародившись у Хорасані (історична область на північному сході Ірану) понад 3000 років тому, майже одночасно з виникненням землеробства, поширилося всіма суміжними країнами. Нині відзначається у дні, куди припадає весняне рівнодення.
Слово Навруз (Новруз, Навруз, Нооруз, Невруз, Науриз), означає новий день, його написання та вимова може змінюватись в залежності від країни. Дата святкування також може відрізнятись.
Коріння Навруза сягає зороастризму. Навруз є найдавнішим землеробським святом, його походження пов'язане із виникненням землеробського календаря. Фірдоусі та Омар Хайям, який служив при дворі туркменського царя Мелік-шаха, пов'язували виникнення Навруза з іменами легендарних царів Джемшида, Каюмурса та інших.
За давнім звичаєм, до настання Навруза люди повинні ретельно прибирати в будинках і довкола, повністю розрахуватися з боргами.
На святковий стіл викладали круглі коржики з пшениці, ячменю, проса, кукурудзи, квасолі, гороху, сочевиці, рису, кунжуту та бобів.
У Навруз готують страви із семи, переважно рослинних, продуктів, найвідомішою святковою стравою є сумаляк — страва з пророщених паростків пшениці.
У 2009 році Навруз був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства, а з 2010 року 21 березня відзначається Міжнародний день Навруз (International Day of Nowruz), встановлений резолюцією ООН №A/RES/64/253.