Архангел Михайло — один з найвищих ангелів, який бере найближчу участь у долях Церкви. Архангел Михайло в Писанні називається «князем», «вождем воїнства Господнього» і зображується, як головний борець проти диявола і всякого беззаконня серед людей. Тому по-церковному його називають «архістратиг», тобто старший воїн, вождь.
Церква шанує архангела Михаїла як захисника віри та борця проти єресей та всякого зла. На іконах Михайло зображується з вогненним мечем у руці або списом, що скидає диявола.
Чудо Архістратига Михайла сталося у 4 столітті. Неподалік міста Ієраполя є місцевість, звана Херотопа, й у цій місцевості знаходився храм, зведений в ім'я Архістратига Михайла. А біля того храму відбувалося цілюще джерело. Храм був споруджений одним із мешканців міста на подяку святому Архістратигу Михайлу за зцілення його німої дочки водою джерела. Архістратиг Михайло, з'явившись у сонному баченні батькові німої дівчини, ще не освіченому святим Хрещенням, відкрив йому, що його дочка отримає мову, випивши води з джерела.
Дівчина справді отримала за джерела зцілення і почала говорити. Після цього дива батько з дочкою і всі його родини хрестилися, і старанністю вдячного отця було споруджено храм на честь святого Архістратига Михаїла. До джерела почали приходити за зціленням не лише християни, а й язичники, багато з яких зрікалися ідолів і звернулися до Христової віри.
У храмі святого Архістратига Михаїла понад 60 років виконував пономарське служіння благочестива людина на ім'я Архіпп. Проповіддю про Христа і прикладом свого богоугодного життя він багатьох язичників приводив до віри в Христа. У своєму озлобленні на християн взагалі, і в першу чергу на Архіпа, який ніколи не відлучався від храму і був зразковим Христовим служителем, язичники задумали знищити храм і одночасно занапастити Архіппа.
Язичники з'єднали дві гірські річки в одне русло і направили їхню течію на храм. Святий Архіпп старанно молився Архістратигу Михайлу про запобігання лиху. Його молитва була почута, і до храму з'явився Архістратиг Михайло, який ударом свого жезла відкрив у горі широку греблю і наказав кинутися до неї водам вируючого потоку.
Храм залишився непошкодженим, а язичники у страху та жаху втекли від храму. Святий же Архіпп і християни, що зібралися біля храму, прославили Бога і дякували святому Архістратигу Михаїлу за допомогу. Місце, де відбулося диво, отримало назву Хони, що означає «отвір», «расселіна».
У народі це свято отримало назву Михайлова дня чи Михайлова дива.
Сьогодні іменини у Михайла, ім'я, яке у перекладі з єврейської означає «кто як Бог».