Це свято на Русі збіглося з часом прильоту граків, тому й отримало таку народну назву — день Герасима-грачівника. У народі говорили: «Грач на горі — так і весна на дворі», «Побачив грача — весну зустрічай». За поведінкою граків цього дня судили про характер весни: «Коли граки прямо на старі гнізда летять — весна буде дружна, порожня вода втече вся разом».
Якщо ж граки прилітали раніше 17 березня, це вважалося поганою прикметою: передбачали неврожайний і голодний рік. Щоб прискорити настання тепла, в день Герасима пекли з житнього кислого тіста пташок — «грачів».
Рецепт пташок із пісного тіста можна прочитати тут.
Про цей день існувало ще одне повір'я: «Герасим-грачівник грака на Русь поверне, а зі святої Русі кікімору вижене».
Кікімора — один з різновидів будинкового з давньоруського повір'я. Її представляли у вигляді карлика чи маленької жінки. Якщо її зображували у вигляді жінки, то її голова була маленька, з наперсток, а тіло тоненьке, як соломинка. Зовнішність її була потворна, одяг — неохайний і неохайний. Якщо зображували у вигляді карлика, то обов'язково з очима різних кольорів: один для пристріту, інший для проказу. Рідше кікімору представляли образ дівчини з довгою косою, голу чи сорочці.
За старих часів вважалося, що якщо кікімора здалася на очі, то варто чекати біди в будинку. Вона була провісником смерті когось із членів сім'ї.
Кікімор не любили і намагалися їх позбутися будь-якими способами, що було надзвичайно важко. Саме на Герасим-день вважалося, що вони ставали тихими та невинними, і тоді їх можна було вигнати з дому. В інші дні люди захищалися від кікімори за допомогою молитов та оберегів.
Найкращим оберегом від кікімори, щоб вона не прижилася в будинку, служив «куриний бог» — камінь із природним отвором, створеним природою. Також використовували шийку від розбитого глечика з клаптем червоної тканини, яке вішали над курячим сідалом, щоб кікімора не мучила птахів.
Боїться кікімора ялівцю, гілочки якого розвішували по всьому будинку, особливо ретельно захищаючи сільнички із сіллю, щоб уночі вона не прокидала сіль, яка за старих часів коштувала дуже дорого. А якщо кікімора докучала гуркотом посуду, то треба було його перемити водою, настояною на папороті.
Обов'язково в будинку треба було знайти ляльку або сторонній предмет, за допомогою якого наслали кікімору на сім'ю. Цей предмет слід акуратно винести з дому і викинути, а найкраще спалити. Досі існує прикмета, що якщо людина хоче іншому завдати шкоди, то залишає в її будинку заговорений предмет, і щоб зняти псування, необхідно позбавитися цього предмета.
За народними повір'ями, якщо в будинку підмітати підлогу віником з полину, то нечиста сила не заведеться, у тому числі й кікімору. В основі повір'я — ставлення до полину як одного з оберегів. У народі вважалося, що різкий запах цієї трави відлякує нечисту силу та злих людей.