Національне свято Ісландії — День проголошення Республіки Ісландія (ісл. Þjóðhátíðardagurinn) відзначається в країні широко і весело.
Історія боротьби за незалежність Ісландії така. Проіснувавши з 930 як незалежна держава, в 1262 Ісландія стала колонією Норвегії, а в 1380 — володінням Данії.
На початку 19 століття країнах Данського королівства набули поширення ідеї Французької революції, і ісландці почали домагатися політичних свобод і місцевого самоврядування. Національно-визвольний рух очолив державний діяч Йоун Сігурдссон (Jon Sigurdsson, 17 червня 1811 р. — 7 грудня 1879 р.), який також ратував за відміну датської торгової монополії.
Його зусилля мали успіх. У 1843 році було відновлено альтинг (традиція з'їзду на тиждень «середини літа» на всеісландський тинг — народні збори, де вирішували спірні питання, судилися та видавали закони), у 1854 році було скасовано данську торгову монополію, а в 1874 році було прийнято Конституцію, що надала Ісландії обмежену автономію.
Однак, незалежність Ісландії була завойована тільки в 1918 році, коли вона була визнана суверенною державою, яка перебуває в унії з Данією. У 1944 році унія була розірвана, а 17 червня — день народження лідера ісландського визвольного руху Йоуна Сігурдссона оголошено Днем проголошення Республіки Ісландія, святкування якого в даний час супроводжується барвистими парадами, концертами та виставами вуличних театрів, народними гуляннями.
Один із незвичайних заходів Дня пов'язаний із гейзером (Geysir) — тим самим гейзером, який дав назву всім гейзерам у світі. У гейзер упорскують поверхнево-активні речовини, після чого він починає працювати з небувалою силою. Видовище збирає багато глядачів.