25 квітня у Новій Зеландії святкують День АНЗАК — День пам'яті військовослужбовців, які захищали Батьківщину. Цього дня згадують солдатів, які загинули у всіх війнах, у яких країна брала участь. Насамперед йдеться про битву при Галліполі в Туреччині (Battle of Gallipoli).
25 квітня 1915 року війська Нової Зеландії та Австралії, іменовані АНЗАК (скорочено від «Австралійські та Новозеландські Армійські Корпуси», Australian and New Zealand Army Corps, ANZAC), висадилися біля півострова Галліполі з метою захопити протоку Дарданелли. Обидві воюючі сторони зазнали великих втрат. Нова Зеландія серед інших країн, втягнутих у війну, втратила приблизно 2700 солдатів.
Вперше День АНЗАК відзначили у 1916 році. З того часу свято зазнало багатьох змін. Але цей день незмінно залишається важливим святом у Новій Зеландії, з традиційною службою на світанку та покладанням квітів. До 1920 року статус Дня АНЗАК залишався дуже невизначеним, тому що день поминання загиблих солдатів не було встановлено офіційно. 1920 року уряд підтримав прохання громадськості про встановлення офіційного вихідного 25 квітня. Закон набрав чинності з 1921 року.
Після Другої світової війни День АНЗАК для новозеландців перетворився на загальнонаціональне свято, яке згуртувало всіх жителів країни. Саме в цей період він став днем пам'яті про загиблих у всіх війнах, у яких брала участь Нова Зеландія. Службу цього дня почали відвідувати набагато більше людей. Так, 1957 року лише в Окленді світанкову церемонію відвідали близько 6 тисяч людей.
Традиційно, на світанку 25 квітня відбувається служба із загиблих. Ветерани Другої світової війни збираються біля головної пам'ятки міста. На церемонію покладання квітів до них приєднуються решта мешканців міста. Коротка церемонія супроводжується молитвою та гімнами. Завершує церемонію хвилина мовчання. Потім усі присутні співають національний гімн і грають шотландські волинки. Офіційна частина свята закінчується о першій годині дня.
Щороку цього дня Нова Зеландія вшановує своїх героїв — полеглих у битвах і тих, хто повернувся додому. Нехай не було військової перемоги при Галліполі, але була перемога духу та відчайдушна сміливість. Тому сьогодні, у мирний час, день 25 квітня для новозеландців — це не день скорботи та ридання, це день світлої пам'яті про чоловіків та жінок, які захищали честь своєї країни.