У преамбулі відповідної резолюції Генеральної асамблеї наголошується: потрібно «покласти край ядерним випробуванням для того, щоб запобігти їх спустошливим і згубним наслідкам для життя і здоров'я людей». Також вона закликає до більш активної освіти та інформування людей про наслідки випробувальних вибухів ядерної зброї та будь-яких інших ядерних вибухів та необхідність їх припинення як одного із засобів досягнення мети побудови світу, вільного від ядерної зброї«.
З ініціативою прийняття цієї резолюції, що має велику кількість авторів і співавторів, виступила Республіка Казахстан, яка запропонувала і дату Дня, щоб відзначити закриття цього дня в 1991 році Семипалатинського ядерного полігону.
З середини 20 століття — від початку випробувань ядерної зброї — їх було проведено майже дві тисячі. Історія ядерних випробувань — - це історія страждань. Спустошливим наслідкам випробувань життя людей, а про радіоактивні опади від атмосферних випробувань, приділялося мало уваги. Досвід та історія продемонстрували людству жахливі та трагічні наслідки випробувань ядерної зброї, особливо тоді, коли вони виходили з-під контролю, а сучасна ядерна зброя є набагато потужнішою та руйнівнішою.
У травні 2010 року всі держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї зобов'язалися взаємодіяти з тим, щоб прагнути безпеки у світі, вільному від ядерної зброї, та охарактеризували встановлення заборони на ядерні випробування як «життєво важливе завдання».
Договір було відкрито для підписання та ратифікації у 1996 році. В даний час вся південна півкуля планети вже практично стала зоною, вільною від ядерної зброї через регіональні договори: договору Раротонга, що охоплює південну частину Тихого океану; Пеліндабського договору, що охоплює Африку; Бангкокського договору, що охоплює Південну Азію, та договору Тлателолко, що охоплює Латинську Америку та Карибський басейн.
У квітні 2009 року світ привітав заяву президентів Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки про відданість справі створення миру, вільного від ядерної зброї, та виконання зобов'язань за статтею VI договору про нерозповсюдження з метою подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
У своєму новому Порядку денному в галузі роззброєння «Забезпечення нашого спільного майбутнього», представленого 24 травня 2018 року, Генеральний секретар ООН заявив, що поширення ядерної зброї становить екзистенційну загрозу для людства. Він підкреслив, що одна механічна помилка, збій в електронній системі або людська помилка можуть призвести до катастрофи, коли з землі зникнуть цілі міста.
Глава ООН закликав держави-члени, які не ратифікували Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань, зробити це якнайшвидше. Він зазначив, що необхідно вживати заходів для того, щоб ця угода залишалася найважливішим інструментом у здійсненні порядку денного у сфері роззброєння.
Вперше Міжнародний день дій проти ядерних випробувань було проведено у 2010 році, і з того часу щороку до цієї дати у різних країнах присвячено проведення різноманітних узгоджених заходів (це симпозіуми, конференції, виставки, конкурси, публікації, лекції у навчальних закладах, інформаційні передачі та інші події).
Все це, поряд з іншими подіями та заходами, сприяє формуванню глобальної обстановки, що відкриває оптимістичніші перспективи просування до світу, вільного від ядерної зброї. І хоча ознаки прогресу у різних галузях цієї сфери очевидні, а й проблеми залишаються. Тому, відзначаючи щорічно Міжнародний день дій проти ядерних випробувань, ми робимо ще один крок до зміцнення миру та безпеки у всьому світі.
Листівка «29 серпня — Міжнародний день дій проти ядерних випробувань»