Великдень — головне християнське свято, оскільки вся християнська віра базується на факті воскресіння Христа. Це і найдавніше християнське свято. Є точні свідчення та описи самої урочистості, починаючи з середини 2 століття: це було найдавніше великоднє свято на згадку про Ісуса з довгою всенічною до самого ранку, за якою відбувалася Євхаристія.
Це свято об'єднувало смерть і Воскресіння, хрест і піднесення Христа, і це виявилося згодом у понятті Великодня стародавньої Церкви (пасха — з євр. pesach, passa = перехід), тобто це було свято проходу Христа до життя і спасіння, тим самим людства від смерті.
У лютеранстві Великодня ніч, як першоначало християнського великоднього свята, залишилася і сьогодні найвищою точкою всього церковного року. Пасхальне богослужіння, і тут можна провести аналогії з православною Всеношною, розпочинається у Великодню суботу, незадовго до півночі. Особлива увага у цій службі приділяється вогню та воді.
У темну церкву вноситься одна запалена свічка, прикрашена грецькими літерами А (альфа) та Ω (омега) – початкової та кінцевої літерами грецького алфавіту. Відповідно до слів Христа («Я є альфа і омега, Я є початок і кінець»), вони символізують те, що в Його руках знаходиться початок і кінець життя кожного християнина. А в деяких місцях тривалий час існувала традиція спалювати опудало Юди – учня Христа, який Його зрадив перед церквою.
Радість воскресіння Христового і радість початку нового життя знаходить своє місце в отриманні подарунків та обдаровуванні ними у великодній ранок дітей, друзів, рідних, знайомих та незнайомих людей. Діти цього дня шукають заховані напередодні батьками подарунки – дари великоднього зайця, грають у великодні ігри. Як правило, це фарбовані яйця найнеймовірніших кольорів та відтінків. Крім яєць, як подарунок може бути захована якась приємна дрібниця – шнурки, шпильки, вироби і т.д. Друга половина дня зазвичай супроводжується концертом.