Незважаючи на назву, у День праці (Labour Day) в Австралії ніхто не працює — це офіційний вихідний.
Більшість країн світу святкують День праці 1 травня.
В Австралії це свято прив'язане до різних дат у різних штатах країни. У Західній Австралії — це перший понеділок березня, у Вікторії та Тасманії — другий понеділок березня. У Квінсленді та Північній Території — перший понеділок травня. Для Московської території (тобто. Канберри), Нового Південного Уельсу та Південної Австралії День праці — це перший понеділок жовтня. А все тому, що у різних штатах до роботи по 8 годин на день прийшли у різний час.
День праці — щорічне міжнародне свято, яке відзначається практично у всіх країнах і знаменує (як би пафосно це не звучало в наші дні) економічні та соціальні досягнення робітників у боротьбі за свої права. Зокрема, за восьмигодинний робочий день. До речі, в Австралії 8 Hours Day — День восьмої години — і є офіційна назва свята.
Якщо уважно придивитися, можна побачити цифри — 888 — на багатьох будинках Австралії. Ці цифри з'явилися як знак підтримки британського соціаліста Роберта Оуена, який щиро вірив, що людям потрібно 8 годин на роботу, 8 на відпочинок та розваги та 8 годин на сон. Ця філософія і допомогла просунути рух 8 годин.
21 квітня 1856 року муляри та робочі будівництв у Мельбурні припинили роботу та пройшли маршем від Мельбурнського університету до будівлі Парламенту, ратуючи за 8-годинний робочий день. Їхня акція була успішною, а самі жителі міста визнані першими організованими робітниками у світі, які досягли переходу на 8-годинний робочий день без втрати у заробітній платі. Це, зрозуміло, надихнуло інших і, зрештою, призвело до святкування Дня праці (Labour Day) чи Дня травня (May Day).
Варто згадати, що раніше робочий день тривав набагато довше — від 10 до 12 години шість днів на тиждень. У той час, як змін щодо тривалості робочого дня вдалося досягти наприкінці 1850-х років, то перехід на п'ятиденний робочий тиждень зайняв ще майже сторіччя. Переломним став лише ... 1948 рік.
У День праці австралійці відпочивають або беруть участь у парадах, згадуючи про всі досягнення, здійснені профспілками від імені робітників та для робітників.