День поминання просвітителя Грузії святого апостола Андрія Первозванного відзначається двічі — 13 грудня, а з 2003 року — ще й 12 травня (цей день оголошено у Грузії вихідним на державному рівні).
Таке рішення було ухвалено постановою Святого Синоду Грузинської Православної Церкви від 17 жовтня 2002 року. Як зазначили у Патріархії, продиктовано воно тим особливим значенням, яке має святий апостол для Грузії: саме Андрій Первозванний у 1 столітті був першим проповідником християнства у цій країні.
Андрій Первозванний, рибалка родом із Віфсаїди, став першим, хто пішов за Христом, і привів до нього свого старшого брата — Симона (Петра). Апостол Андрій був свідком земного життя Ісуса, його смерті та воскресіння. Після страти та воскресіння Спасителя Андрій подався проповідувати християнство до східних країн, пройшовши Малу Азію, Фракію, Македонію, узбережжя Чорного моря, Крим. Під час свого місіонерського служіння Андрій Первозванний побував і в Грузії, куди він приніс нерукотворну ікону Пресвятої Богородиці.
Населення, що поклонялося ідолам, чинило йому великий опір, проте він подолав безліч випробувань і звернув у християнство багатьох жителів Грузії. За переказами, саме Святий Андрій Первозванний збудував перший храм у Грузії та висвятив перших духовних осіб — священиків та дияконів.
Звернувши Грузію до християнства, апостол продовжив шлях. Після освячення Єрусалима Святий Андрій разом з апостолами Симоном та Матвієм знову повернувся до Грузії та проповідував релігію у Картлі та Абхазії. Останнім містом, де працював апостол, було грецьке місто Патри. Там Андрій багатьох звернув у християнство, але прийняв мученицьку кончину — за наказом глави міста Егаєта був розіп'ятий на хресті приблизно 62 року. Через кілька століть, за правління Костянтина Великого, святі мощі апостола були з почестями доставлені до Собору Святих апостолів у Константинополі.
Наразі мощі Святого Андрія Первозванного спочивають у чоловічому монастирі Успіння Пресвятої Богородиці в Одесі.