Щороку 23 січня у світі відзначається День почерку або, говорячи елегантніше, День ручного листа (Handwriting Day), який заснований з метою нагадати всім нам про унікальність ручного листа, про необхідність практикуватися в ньому, про неповторність почерку кожної людини.
Адже популярність комп'ютерів, електронної пошти, що зростає з кожним роком, спілкування в месенджерах, наборів стікерів з надрукованими фразами-підказками, а також інших засобів швидкого спілкування поступово відводить сучасну людину від можливості висловити свої думки, написавши їх власноруч. Можливо, у недалекому майбутньому лист чи листівка, написані «від руки», стануть бажаним придбанням.
Ініціатором заснування Дня почерку виступила Асоціація виробників пишучого приладдя (Writing Instrument Manufacturers Association, WIMA), яка й проголосила датою «рукописного» свята 23 січня.
Цього дня народився один із відомих американських державних діячів — Джон Хенкок (John Hancock, 23 січня 1737 року — 8 жовтня 1793 року), який першим поставив свій підпис під Декларацією Незалежності США. Підпис Хенкока був великим і розгонистим, що й додало авторитету її автору.
Картина К.П. Степанова «Лист» (1893, Нижегородський державний художній музей, Громадське надбання)
Історія розвитку ручного листа обчислюється тисячоліттями, і, можливо, протягом такого ж часу люди намагалися визначити характер тієї чи іншої людини за почерком. Свої думки про зв'язок почерку із духовним світом людини висловлював і Аристотель, і великі італійці доби Відродження.
У 1875 році французький абат Жан Іполит Мішонер вперше вжив термін «графологія» (ін.-грец. γράφω — пишу та λόγος — вчення), яким сьогодні визначається область знання про почерк та методи його дослідження у зв'язку з психічним станом особистості. Великий внесок у теорію графології зробив німецький філософ і психолог Людвіг Клагес (Ludwig Klages, 1872—1956).
Сучасні вчені називають сім основних характеристик почерку, якими можна створити портрет людини, — розмір літер, їх нахил і форма, напрямок почерку, інтенсивність натиску, характер написання слів, загальна оцінка почерку. Графологи вважають, що між особливостями почерку та рисами характеру обов'язково має існувати зв'язок, тому що людський мозок підсвідомо «водить» рукою пишучого. Роботою мозку, до речі, вони пояснюють і те, що при дорослішанні та зміні характеру почерк людини також змінюється.
На щастя, у нашому житті завжди виникають ситуації, коли хочеться написати листа своєю рукою... (Фото: orion_production, за ліцензією depositphotos.com)
Як відомо, дуже важливим знаряддям почерк став для криміналістів. Ціль експертів почеркознавства — встановити справжність того чи іншого документа. Фахівці з наукової експертизи документа мають досконало знати різноманітні стилі написання. Безумовно, і вони ретельно вивчають усі характеристики почерку, щоб точно встановити особу того, хто писав.
До речі, на думку медиків, краса підкреслення та чистопис сприяють збереженню здоров'я та продовженню життя. Наприклад, у Японії та Китаї, де повсюдно розвинені заняття каліграфією, вважається, що листом можна лікуватися. Свого часу в Пекінському інституті графічної комунікації провели досліди та з'ясували, що студенти з гарним почерком загалом здоровіші та перспективніші. Адже щоб красиво написати текст, потрібне рівне дихання, стійка психіка, активна робота мозку... Не дарма великі каліграфи були довгожителі, підкреслювалося в роботах цього інституту.
Можна припустити, що наукові дослідження, предметом яких є почерк, продовжуватимуться, і вчені досягнуть глибшого розуміння залежності почерку від характеру людини та її впливу на здоров'я. Можна припустити, що розробники різних мобільних пристроїв та гаджетів створять інструмент, який дозволяє нам писати електронні листи своїм почерком. Але, на щастя, у нашому житті завжди виникають ситуації, коли хочеться написати добрі та невигадливі слова саме своєю неповторною рукою.
Листівка «23 січня — День почерку та ручного листа» Розповідь «Допомога колишнього чоловіка»