Щорічно 27 січня відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту (International Holocaust Remembrance Day), який є першим всесвітнім днем пам'яті жертв Голокосту. Він був затверджений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року у резолюції 60/7.
Генеральна Асамблея ООН розпочала спеціальне засідання, присвячене 60-м роковинам звільнення радянськими військами в'язнів нацистського концтабору в Освенцимі 27 січня 1945 року, з хвилини мовчання. За час існування Освенцима у ньому загинули, за деякими оцінками, від 1,5 до 4 мільйонів людей.
Засідання відкрив 7-й Генеральний секретар ООН Кофі Аннан, який закликав «нинішнє та майбутні покоління» не дати повторитися жахам фашизму.
«Сьогодні день, коли ми шануємо жертв Голокосту, союзні держави, чиї війська перемогли нацизм, і тих сміливців, хто ризикував, а часом і жертвував життям, щоб урятувати інших людей», — заявив Аннан. Він також підкреслив, що «ми не повинні проходити повз випадки відродження антисемітизму і мають бути готові діяти проти його нових форм. Це зобов'язання ми несемо не лише перед єврейським народом, а й перед усіма іншими, кому загрожує чи може загрожувати така сама доля. Ми не повинні заплющувати очі на ідеології ненависті та дискримінації, де б вони не з'являлися».
На побажання Кофі Аннана відповів заступник прем’єр-міністра, міністр закордонних справ Ізраїлю Сільван Шалом. Зі словами подяки він звернувся з трибуни до союзних військ, які звільнили бранців із таборів смерті 60 років тому.
«Солдати-визволителі з держав антигітлерівської коаліції показали, що людство здатне на добро. Перед лицем байдужості до страждань інших вони виявили співчуття. Перед обманом вони продемонстрували сміливість і рішучість», — сказав Шалом.
Глава зовнішньополітичного відомства ФРН Йошка Фішер, який також був присутній на сесії, заявив, що демократична Німеччина зробила уроки з непоправних помилок попередніх поколінь німців, які призвели до жахливих злочинів гітлерівського режиму.
«Наше минуле вимагає від нас безкомпромісної боротьби з антисемітизмом, ксенофобією та нетерпимістю», — заявив Фішер.
На сесію приїхали не лише політики, були серед запрошених і люди, які безпосередньо пережили тортури нацистів. Тому захід став справді історичним. Як повідомлялося, проведення такого засідання стало можливим після тривалих дипломатичних зусиль Ізраїлю, США, Росії, Європейського Союзу та інших країн, внаслідок чого 156 країн підтримали проведення такого заходу.
Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити та проводити просвітницькі програми, щоб уроки Голокосту назавжди збереглися у пам'яті наступних поколінь та сприяли запобіганню актам геноциду в майбутньому.
Голокост (від давньогрецького holocaustosis — «всеспалення», «знищення вогнем») у сучасній науковій літературі та публіцистиці позначає політику нацистської Німеччини, її союзників та посібників з переслідування та знищення євреїв у 1933-1945 роках. В основі Голокосту — расова теорія нацизму, ідея про перевагу арійської раси над іншими, визнаними «неповноцінними» расами, уявлення про «світове єврейство» як головного ворога німецької нації. За оцінками істориків, загальна кількість жертв Голокосту перевищує 6 млн осіб. Цей термін набув поширення у 1950-х роках завдяки письменнику Елі Візелю, колишньому в'язнем Освенцима.
У багатьох країнах світу є меморіали та музеї, присвячені пам'яті жертв геноциду, і сьогодні цього дня тут відбуваються жалобні церемонії та різноманітні пам'ятні заходи та акції. На міжнародному рівні до цієї дати присвячено проведення Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту. З 2010 року для Міжнародного дня вшанування пам'яті жертв Голокосту ООН визначає конкретні теми.
В Освенцимі цього дня також відбуваються пам'ятні заходи. Нині він відкритий всім. Ви можете його відвідати і побачити все на власні очі, або пройти музеєм з віртуальною екскурсією — Екскурсія в Освенцім, табір Аушвіц.