Сучасну Японію неможливо уявити без періоду Мейдзі, а про період Мейдзі неможливо розповідати, не згадуючи імператора Мейдзі (3 листопада 1852 р. — 30 липня 1912 р., 122-й імператор Японії). День культури (яп. 文化の日, Bunka-no Hi) збігається з днем його народження і є державним святом.
День «Святкування Мейдзі», встановлений у 1927 році і щорічно відзначається 3 листопада, символізував святкування дня народження імператора Мейдзі, правителя-реформатора. У 1948 році день під такою назвою було скасовано, і «Законом про національні свята» було засновано «День культури». Ідейний зміст нового свята було визначено тим самим законом: «Любити свободу та світ, сприяти розвитку культури». Таким чином, ім'я імператора Мейдзі зникло з назви свята, але, безперечно, що саме в період Мейдзі в Японії відбулася «культурна революція».
День культури — це і всенародний вихідний день, що дозволяє японцям провести час з користю для розуму та душі. Стародавні столиці Японії Кіото і Нара, морські та гірські курорти, національні парки та гарячі джерела, які не відчувають нестачі туристів та в інші дні, у День культури готові до паломництва відпочиваючих японців та іноземців. Багато музеїв, виставкових залів та картинних галерей надають відвідувачам можливість безкоштовно насолодитися культурними цінностями.
Традиційно у День культури вручаються нагороди та премії за заслуги у літературі, поезії, живопису. Особливо відзначаються заслуги молодих письменників, таким чином сприяючи розвитку та популяризації літератури серед молоді.
День культури сьогодні неможливий без фестивалів культури, які проводяться в університетах по всій Японії. Чудова культурна традиція!
Студенти готуються до «культурного тижня» дуже серйозно: запрошують відомих та модних серед молоді музикантів, письменників, дизайнерів; самодіяльні університетські оркестри та студентські рок-гурти репетирують показові програми; у студентських містечках встановлюють тенти, у яких продаватимуться їжа, напої, сувеніри, університетська символіка.
Сам «культурний тиждень» проходить дуже жваво, у ці дні майже не буває занять, а студентське містечко відкрите для місцевих жителів, дітей, батьків та друзів. Цікаво, що іноземні студенти неодмінно беруть участь у фестивалі, представляючи культуру своєї країни, її національну кухню, одяг, музику. Святкові веселощі розгоряються надвечір під звуки студентського оркестру або аматорського рок- чи джаз-гурту.
Звичайно, у День культури на вулицях, у парках, історичних місцях Японії можна помилуватися жінками та дівчатами у національному одязі — кімоно. Жінка в кімоно — це багатовікова культурна традиція Японії, на яку не впливає протягом часу, ні мінливість сучасного світу.