День прославлення блаженного Нуно (Feast of Blessed Nuno) — 6 листопада — святкується дуже широко, оскільки це ім'я дуже шановане в Португалії протягом багатьох століть.
Колись він мав мирське ім'я — Алварес Перейра (Nuño Álvares Pereira, 1360—1431) — і був блискучим португальським генералом, який зіграв вирішальну роль у вирішенні смути наприкінці 14 століття та утвердженні незалежності Португалії від Кастилії. Ще за життя він отримав прізвисько «Святий Коннетабль».
Алварес Перейра народився 24 червня 1360 року в селі Сернаші в центральній Португалії, поблизу Лісабона, і був незаконнонародженим сином Алвару Гонсалвеса Перейри, настоятеля ордена госпітальєрів. У віці 13 років вступив до кавалерійської армади, охороняв Дона Жуана, магістра Авіського ордену і потоваришував з ним, а коли магістр став претендувати на трон, одним із перших підтримав його і неодноразово доводив свою відданість.
Одна з найбільш відомих історій про сміливість та військову кмітливість Алвареса Перейри така. Під час знаменитої блокади кастильцями Лісабона командувач португальських військ Перейра одного разу виявив 250 ворожих солдатів, що прямували до берега в човнах. Він зібрав 60 воїнів і подався їм назустріч. Він сам разом із кількома лицарями атакував супротивника, але інші, охоплені страхом, залишалися позаду.
Кінь сміливця був поранений і впав йому на ногу, притиснувши сідока, що опинився в пастці. Побачивши португальського командувача такої позиції, кастильці надихнулися і зробили сильну контратаку. Але коли збентежені португальські воїни побачили, що їхній ватажок і в цьому скрутному становищі продовжує атакувати кастильців із землі, вони справдилися відвагою і стали люто боротися. Хоча кількість ворогів була перевершує вчетверо, португальці кинули їх тікати і знищили майже всіх.
За свою відвагу та вірність він отримав чимало титулів та регалій від Дона Жуана, який став королем Португалії. Однак, після смерті дружини Перейра залишає світське життя і йде в чернецтво, заснувавши монастир Божої матері Кармської в Лісабоні і прийнявши ім'я Нуно Святої Марії (Nuno de Santa Maria). Там він і жив до своєї смерті.
Колишній коннетабль прославився лагідністю, старанністю в молитвах і покутах і вражаючою відданістю Богоматері. Нуно став настільки ж великим ченцем, як він був великим воїном. У монастирі був священик, який до вступу до ордену служив солдатом під командуванням Нуно. Коли цей священик проходив повз, Нуно завжди на знак поваги цілував краєчок його одягу.
В останній рік життя Нуно король Жуан I прийшов до нього відвідати та обійняти його востаннє. Король плакав, оскільки вважав Нуно своїм найближчим другом, який звів його на трон і заснував королівський дім Авіш.
Алварес Перейра помер мирно у монастирі Карму у Лісабоні 1 квітня 1431 року. Коли він відчув, що прийшла остання година, то попросив прочитати «Пристрасті Господні» з Євангелія від Івана. Він помер на словах «Ecce Mater Tua» (Се, твоя мати!), вимовлених Господом на хресті.
Нуно прославився своїм поклонінням Богоматері, до поширення культу якої у Португалії він доклав чимало зусиль. Нуно шанується португальцями і як святий з 15 століття, і як один із найуспішніших португальських генералів в історії. Щоправда, Римом Нуно був канонізований лише 1918 року.