4 грудня в Киргизстані відзначається День епосу «Манас» (Киргиз Республікасинда «Манас» епосунун күнү), встановлений Постановою Уряду Республіки № 259 від 27 квітня 2015 року з ініціативи Міністерства культури, інформації та туризму.
Мета заснування свята – збереження та популяризація киргизького епосу «Манас», розвиток манасознавства в Республіці та надання державної підтримки основним носіям даного епосу – манасчі.
«Манас» – це не просто найбільший киргизький епос, це перлина епічної спадщини всього киргизького народу, пам'ятка його мови та духовності. Головний герой епосу – богатир, який об'єднав киргизів, також має ім'я Манас. Про час виникнення даного монументального творіння сучасні дослідники розходяться у думках, але вважається, що має тисячолітню історію.
Епос складається з 3 частин – «Манас», «Семетей» і «Сейтек», це приблизно півмільйона віршованих рядків, і його основний зміст становлять подвиги богатиря Манаса. Твір, що є героїчною епопеєю, побудований за принципом генеалогічної циклізації і розповідає про життя і боротьбу кочового киргизького народу за незалежність, встановлення своєї державності, особливості культури, побуту, освіти та інші сторони життя.
Не дивно, що за обсягом цей твір перевершує всі відомі світові епоси. Ще одна особливість «Манаса» в тому, що в даний час він є живим твором, що розвивається, саме усної народної творчості. Адже на сьогоднішній день існує вже близько 80 варіантів його запису, які зберігаються у фондах Національної академії наук Киргизстану.
Таке явище обумовлено тим, що багато поколінь оповідачів – манасчі – зберігають давню традицію переказувати цей епос. Вдячна пам'ять народу зберігає імена понад 20 видатних оповідачів, тому дослідникам відомий не один десяток варіантів та списків «Манаса». За словами двох найбільш відомих манасчі 20 століття С.Каралаєва та С.Орозбакова записана основна трилогія епосу, а від інших манасчі – інші варіанти. До того ж, за ним знято кілька кінофільмів, здійснено переклад та видання епосу 13 іноземними мовами.
Існує і окремий напрямок досліджень у складі киргизознавства, який займається науковим вивченням «Манаса», – манасознавство (кирг). Манастаануу). Представники цього напряму називаються манасоведами, а основний центр – Національний центр манасовознавства та художньої культури НАН КР.
Слід зазначити, що «Манас», як і будь-яка інша художня та моральна спадщина кожного народу Землі, пронизаний темою захисту добра від зла, людяності та гуманізму, терпимості та дружби, самовдосконалення та любові до ближнього. Всі ці завіти стали своєрідною моральною програмою Киргизстану, на яких мають будуватися духовні ідеали держави.
Тому не дивно, що «Манас» включено до списку шедеврів нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, а також до Книги рекордів Гіннеса як найбільшого епосу у світі.
У 1994 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про всесвітнє святкування 1000-річчя епосу «Манас», яке відбулося у 1995 році. Основні урочистості відбулися в Таласі (Киргизія), до ювілею було засновано Пам'ятний золотий орден «Манас-1000» та пам'ятну золоту медаль, та збудовано два історико-етнографічні комплекси. А у 2015 році було вирішено відзначати День епосу «Манас» щороку 4 грудня.
На честь свята проводяться культурні заходи, присвячені епосу та киргизькій культурі, на різних концертних майданчиках та у навчальних закладах. Під час першого святкування у 2015 році відбулося безперервне читання епосу «Манас» протягом 7 днів, і з того часу ця акція проводиться щорічно.