Всесвітній день боротьби з астмою або Міжнародний астма-день (World Asthma Day) – щорічний захід, який проводиться першого вівторка травня під егідою Глобальної ініціативи з астми (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). Вперше цей День пройшов у 1998 році у 35 країнах та був приурочений до Всесвітнього форуму з бронхіальної астми. З кожним роком кількість країн-учасниць зростає.
Головна мета заходу – привернути увагу громадськості до проблеми зростання захворюваності на астму, підвищити якість допомоги астматикам та поінформованість людей про це захворювання.
Астма в перекладі з грецької – «важке дихання». Автором цього терміна вважають Гіппократа, а в його працях у розділі «Про внутрішні страждання» зустрічаються вказівки, що астма носить спастичний характер, причини, що викликають ядуху, – вогкість і холод. Багато століть вчені намагалися вивчити цю хворобу та її причини. У 20 столітті було встановлено, що причиною астми є алергічна реакція, локальне запалення бронхів у відповідь зовнішній подразник (хімічний, біологічний, фізичний).
Сьогодні терміном «астма» позначають напади ядухи різного походження. Але частіше під астмою мають на увазі бронхіальну астму – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке виникає в результаті дії алергенів і призводить до симптомів хвороби – скрутного дихання або навіть задухою, кашлю, появи хрипів у грудях. Хворий реагує на те, на що здорові люди не реагують, – на пилок дерев, домашній пил, шерсть тварин, їжу, ліки і т.д. Іноді причину астми встановити дуже важко чи навіть неможливо.
Увага до проблеми не випадкова: згідно з даними ВООЗ, астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі – 360 мільйонів людей страждають від цього захворювання, при цьому кожне десятиліття їхня кількість зростає у півтора рази. Астма може виникнути у будь-якому віці. Але частіше їй схильні маленькі діти – у половини пацієнтів хвороба розвивається до 10 років, причому у дітей до 2 років діагностувати астму складно – вона часто ховається під маскою інших захворювань.
Астма може виникнути в будь-якому віці, але частіше їй схильні маленькі діти (Фото: ilona75, за ліцензією depositphotos.com)
Серед факторів ризику появи та розвитку астми: умови життя, клімат, робота, характер харчування, спадковість. Тому несприятлива екологічна обстановка, використання харчових добавок, синтетичних матеріалів, активне та пасивне куріння, обтяжена спадковість та загальне погіршення здоров'я жителів планети призводять до постійного зростання кількості людей, схильних до бронхіальної астми.
Астма – - це проблема охорони здоров'я світового масштабу. На неї хворіють у всіх країнах, незалежно від рівня розвитку та доходів. І хоча це захворювання з низькою смертністю є прогресом у вивченні та лікуванні астми, але не можна недооцінювати її небезпеку. Вона нерідко призводить до інвалідності. У багатьох випадках із бронхіальною астмою хворому доводиться миритися все життя.
Над створенням панацеї від цього тяжкого захворювання вчені б'ються вже багато років. На думку лікарів, ліки, які існують, дозволяють контролювати симптоми у пацієнтів із бронхіальною астмою, проте не впливають на причину їх виникнення. Але все ж таки при правильному лікуванні люди з цим діагнозом зберігають повну працездатність і ведуть звичайний спосіб життя.
Медикаментозна терапія – - не єдиний спосіб лікування астми. Сьогодні створено світові стандарти ведення таких хворих, існують міжнародні та національні керівництва та професійні спільноти, де кожен хворий отримує рекомендації щодо способу життя та профілактики повторних нападів.
Медикаментозна терапія – не єдиний спосіб лікування астми (Фото: Atan, за ліцензією depositphotos.com)
ВООЗ, координуючи та підтримуючи міжнародні зусилля щодо боротьби з астмою та надання допомоги хворим, ще у 1989 році впровадила програму «Глобальна ініціатива з бронхіальної астми» (The Global Initiative for Asthma – GINA), яка згодом стала міжнародною організацією. На думку GINA, успіх боротьби із бронхіальною астмою визначається трьома складовими:
1. Профілактика захворювання. Для запобігання астмі на державному рівні необхідно вжити заходів щодо зниження промислового забруднення повітря, зменшення поширеності куріння, пропаганди здорового способу життя.
2. Впровадження та доступність ефективних методів діагностики та лікування. На відміну від онкологічних та інших захворювань, астма – хвороба з контрольованою смертністю. Вчасно отримана якісна медична допомога зменшує ризик смерті.
3. Наукові дослідження. Причини астми до кінця не встановлені, а методи лікування поки що далекі від досконалості.
Тому завдання Всесвітнього дня боротьби з астмою – поширення інформації про це захворювання та забезпечення хворим на астму доступу до адекватного лікування; підвищення знань людей про бронхіальну астму, інформування про профілактику та ранню діагностику хвороби; підвищення якості медичної допомоги та поінформування лікарів про останні досягнення науки.
Щороку заходи Дня присвячені певній темі, яку визначає GINA. Як правило, вони проводяться в кожній країні, що бере участь, силами медичних установ, громадських організацій із залученням волонтерів та ЗМІ.
• Інфографіка – постер «Світовий день боротьби з астмою»
• стаття «Бронхіальна астма – шкідлива супутниця людства»