Щорічно 10 серпня відзначається Міжнародний день біодизеля (International Biodiesel Day). Це неофіційне свято екологічно чистого палива засноване на згадку про перше його використання – 10 серпня 1893 року було запущено двигун, що працює на паливі, основою якого стала арахісова олія, та з метою поширення інформації про переваги біодизельного палива.
Сам же дизельний двигун створений німецьким інженером та винахідником Рудольфом Дизелем у 1890-х роках, а перша публічна демонстрація його роботи відбулася 10 серпня 1893 року в місті Аугсбурзі (Німеччина). Цю подію прийнято вважати першим випадком застосування біодизеля в історії.
Біодизельне паливо, або біодизель –, екологічно чисте паливо для дизельних двигунів, одержуване шляхом хімічної обробки рослинних або тваринних жирів, а також продуктів їх переетерифікації. Реакція переетерифікації дозволяє знизити температуру плавлення жирів, підвищити їхню пластичність і стабільність до окислення. До речі, ця хімічна реакція відкрита у 1853 році, за чотири десятки років до винаходу дизельного двигуна.
Для виробництва біодизеля використовуються сільськогосподарські культури, наприклад: у Європі частіше – ріпак, у США та Африці – соя, в Азії – кокосова або пальмова олія. Також застосовується відпрацьована рослинна олія, тваринні жири, рицинова олія, риб'ячий жир і т.д. Але частіше біопаливо виробляють з ріпаку, як найдешевшого серед рослинних олій. А перспективним джерелом сировини для біодизеля вважаються водорості.
Екологічність біодизеля в тому, що при його використанні знижується виділення вуглекислого газу та кількість кіптяви. Також він не завдає шкоди тваринам та рослинам, а при попаданні у ґрунт та воду переробляється мікроорганізмами. Термін його практично повного біологічного розпаду у ґрунті або у воді – місяць, що дозволяє говорити про мінімізацію забруднення навколишнього середовища.
Для виробництва біодизеля використовують сільськогосподарські культури (Фото: belchonock, за ліцензією depositphotos.com)
Біодизельне паливо має й низку технічних переваг. У порівнянні з мінеральним дизельним паливом він майже не містить сірки, і при цьому характеризується хорошими мастильними властивостями, що продовжує термін життя двигуна. Крім того, біопаливо порівняно безпечно завдяки високій температурі займання – 150°С. До того ж, побічним продуктом виробництва біодизеля є гліцерин, який широко застосовується в промисловості.
Але є й недоліки: у холодну пору року ефективність такого виду палива знижується. Біодизельне паливо довго не зберігається, яке виробництво з рослин займає сільськогосподарські площі.
В даний час біопаливо застосовується на автотранспорті у чистому вигляді та у вигляді різних сумішей з дизельним паливом. Виробництво «чистої» енергії біологічного типу вже нормативно закріпили та активно розвивають 48 країн, серед яких – США, Бразилія, Японія, Китай, Індія, Канада тощо. У країнах Євросоюзу біодизель із сільгоспсировини почав вироблятися у 1992 році, і через 10 років тут уже працювало 245 заводів із виробництва біодизелю сумарною потужністю 22 млн. тонн. Багато країн розробили програми з часткового заміщення нафтових моторних палив різними видами біопалива, зокрема біодизеля.
У Росії поки що не існує єдиної державної програми розвитку біодизельного палива, але створюються регіональні проекти та розробляються плани будівництва заводів з його виробництва. Мінсільгосп РФ розробив законопроект, згідно з яким у Росії будуть створені умови для розвитку сектора біоіндустрії.
Листівка «10 серпня — Міжнародний день біодизеля»