Всесвітню коаліцію із заборони смертної кари (World Coalition Against the Death Penalty) було створено у 2002 році в Римі. Сьогодні до неї входять 167 національних та міжнародних правозахисних організацій, у тому числі «Міжнародна амністія» (Amnesty International), неурядові організації, асоціації адвокатів, профспілки, місцеві та регіональні органи влади. Глобальна мета Коаліції – скасування смертних вироків і страт у всіх країнах, де найвища міра покарання є законною.
Не секрет, що страти застосовувалися у світі з давніх-давен. Лише у другій половині 20 століття було покладено курс до скасування страти у глобальному масштабі, а не лише в окремо взятій країні. Виходячи з того, що смертної кари немає місця в демократичному суспільстві, у 1983 році з ініціативи Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) було прийнято протокол до Європейської конвенції про права людини про відміну смертної кари у мирний час, у 2002-му – протокол про скасування вищої міри покарання за всіх обставин. І в результаті з 1997 року в країнах-членах Ради Європи (РЄ) не було страчено жодної людини, а скасування страти стало необхідною умовою при прийнятті в РЄ.
На сьогоднішній день у більшості країн світу смертна кара заборонена законодавчо або не застосовується на практиці (тобто діє офіційний мораторій або вироки не виконуються). Ряд країн, які застосовують страту, вжили заходів для звуження сфери її застосування. Але в 55 державах (за даними на 2022 рік) цей найвищий захід покарання продовжує застосовуватися, у тому числі і в США (у 32 штатах).
У Росії з серпня 1996 року вироки до страти на виконання не наводяться, з лютого 1999-го діє мораторій на страту, а з 2009 року всім російським судам заборонено виносити відповідні вироки. Єдиною країною в Європі та пострадянському просторі, де смертні вироки виконуються, залишилася Білорусія.
Також, за даними Коаліції та Міжнародної амністії, останніми роками уряди низки країн внаслідок терористичних атак відновили застосування смертної кари «как засіб захисту громадян і держави» та «ве ім'я боротьби з тероризмом», тим самим поклавши край мораторіям, що діють протягом багатьох років. Що викликало різке зростання кількості страт у світі. Особливо багато зафіксовано у 5 країнах: Китай, Іран, Саудівська Аравія, Єгипет та Сирія.
Питання смертної кари і сьогодні у суспільстві стоїть досить гостро. Єдиної думки немає. Аргументи прихильників цієї міри покарання зрозумілі: стримуючий чинник, неможливість рецидиву, м'якість довічного ув'язнення. Однак, на думку противників смертної кари, цей засіб покарання порушує невід'ємне право людини на життя, проголошене у Загальній декларації прав людини.
До того ж, свідчення часто видобуваються під тиском або іншими способами, що не допускають права на апеляцію, і смертні вироки за звинуваченням у тероризмі виносяться за підсумками швидкого, але несправедливого розгляду. Крім того, жодна судова система не застрахована від помилок. Це означає, що за наявності смертної кари в державі іноді неминуче будуть страчені невинні.
8-й Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун у своєму посланні, присвяченому Дню боротьби зі смертною карою, у 2016 році закликав відмовитися від страти, у тому числі щодо засуджених за тероризм, пояснивши це тим, що найвища міра покарання не призводить до зниження рівня злочинності. За його словами, «ефективні заходи щодо боротьби з тероризмом, як і всі операції із забезпечення безпеки, мають ґрунтуватися на правах людини та верховенстві закону». Крім того, застосування страти не тільки не запобігає тероризму, але навіть сприяє його поширенню. «Досвід показує, що страта терористів використовується їхніми організаціями з метою пропаганди шляхом створення образу мучеників, що підвищує ефективність кампаній з вербування нових прихильників»,– пояснив Пан Гі Мун.
Взагалі смертна кара призводить до дегуманізації суспільства, породжує жорстокість у людей. Академік Андрій Сахаров говорив: «Наявність інституту страти дегуманізує суспільство. Я виступав і виступаю проти страти (і не тільки в СРСР) ще й тому, що цей захід передбачає наявність постійного страшного апарату виконавців, цілого інституту страти». У країнах, де страту дозволено, кати є, за фактом легальними вбивцями. Таким чином, держава виправдовує вбивство у суспільній свідомості та підриває основний принцип суспільної моралі та моральності, як повна недоторканність людського життя….
Смертна кара – жорстоке, принижує гідність та неефективне покарання. Її застосування пов'язане зі свавіллям, дискримінацією та помилками. Тому для привернення уваги до проблематики смертної кари та зменшення випадків її застосування та започатковано Всесвітній день боротьби зі смертною карою.
До цієї дати традиційно приурочено проведення багатьох заходів у різних країнах світу – від культурних та освітніх програм до дипломатичних акцій та протестних виступів. Серед найбільш популярних – тематичні виставки, концерти, флешмоби, прес-конференції, суспільні дебати за участю експертів, колишніх в'язнів, родичів жертв страчених, щоб підвищити поінформованість про смертну кару.
Листівка «10 жовтня — Всесвітній день боротьби зі стратою»