Щороку 11 листопада у Латвії відзначається державне свято — День Лачплесісу (латиш). Lāčplēša diena) — день пам'яті героїв, які загинули за визволення Латвії.
Цього дня 1919 року збройні формування молодої латвійської держави у боротьбі за незалежність відбили напад військ Західної добровольчої армії (підрозділи Бермондта-Авалова), що наступали на Ригу.
У зв'язку з цією подією 11 листопада 1919 року було засновано бойовий орден Лачплесіса. 18 листопада 1920 року було прийнято статут ордена та його девіз — «За Латвію». Питання нагородження вирішувала Дума бойового ордена Лачплесиса за президента.
Лачплесіс (лат. Lāčplēsis) — ім'я латиського народного героя, богатиря латиських народних казок, що втілює велич народу, його волю до боротьби та героїзм. Лачплесіс у латиському фольклорі символізує героїзм, відвагу людини, яка очищає землю від загарбників.
У наші дні День Лачплесісу відзначається як День захисника Вітчизни. Цього дня відбувається покладання квітів на Братському цвинтарі у Ризі. Біля пам'ятника Свободи проходить парад військ Ризького гарнізону. У вікнах будинків багатьох латишів можна побачити запалені свічки. Однією з найвідоміших традицій у День Лачплесісу є запалювання свічок у Ризькому замку.