23 листопада відзначається Міжнародний день акварелі (World Watercolor Day). Ініціатором заснування свята став мексиканський художник Альфредо Гуаті Рохо (ісп. Alfredo Guati Rojo, 1918-2003). Саме він, будучи видатним художником-акварелістом, а також переконаним у тому, що акварель здатна не гірше за живопис олією передавати красу світу, 1991 року запропонував щорічно 23 листопада проводити Міжнародний день акварелі.
Багато в чому завдяки зусиллям цієї людини у другій половині 20 століття відроджується інтерес до акварелі. Сам Альфредо Гуаті Рохо першим заснував Товариство акварелістів Мексики, Музей акварелі, а потім сприяв поширенню таких товариств в інших країнах.
Знаковою подією в історії акварельного живопису став винахід у Китаї у другому столітті паперу та використання його як основи для картин та малюнків. Саме звідти бере свій початок акварель. Поширення у Європі ця техніка живопису отримала значно пізніше: у 17 столітті.
Назва техніки походить від подібних французького та італійського слів, що означають у перекладі російською буквально «водяниста», а корінь слова — «aqua» у перекладі з латинського означає «вода». Назва вказує на вид фарб, що використовуються в даній техніці живопису. Це фарби, основою для яких є розчинні водою речовини — клеї рослинного походження. Використання подібних фарб дозволяє досягти ефекту легкості та легкості зображення, плавних переходів. Досягненню подібного ефекту сприяє і використання паперу як основа картини, а також її попереднє зволоження.
Картина Вільяма Тернера «Фірвальдштетське озеро» (1802, Британська галерея Тейт, Лондон, Громадське надбання)
Найкращим папером для акварелі вважається ватман, бристольський картон та торшон. Повертаючись до фарб, що використовуються в акварельному живописі, варто відзначити, що до їх складу крім водорозчинної клейової основи і барвника входять речовини, що забезпечують фарбі пластичність (гліцерин), що запобігають скоченню з поверхні аркуша паперу (бича жовч), а також захищають від плісняви, поява якої можлива через природне походження елементів складу фарби (фенол).
Сучасні художники, що працюють у техніці акварелі, використовують не тільки класичні акварельні фарби і пензлі, а й акварельні олівці, що з'явилися, воскові крейди для опрацювання окремих елементів і фрагментів картини.
Серед художників, які працювали у техніці акварелі, особливо виділяють А.А. Дюрера, Ван Дейка, До. Лоррен, Дж. Кастільйон. Наприкінці 18 століття акварель набула поширення в Англії, щоправда, спочатку це сталося серед любителів, а не професійних художників. Популярність у суспільстві набула портретна мініатюра. Однак невдовзі в Англії з'явилася ціла плеяда професійних художників-акварелістів. Серед них не можна не згадати У. Тернера, Д. Коксу, З. Праута, У.Г. Ханта, Ф. Уокера та багатьох інших.
Картина К.П. Брюллова «Сон молодої дівчини перед світанком» (1830-1833, Пушкінський музей, Москва, Громадське надбання)
У 19 столітті акварель набула поширення в Європі, США та Росії. Багато художників 19 — початку 20 століть присвятили частину своєї творчості або цілком акварелі. Серед них Е. Делакруа, П. Сезанн, Д.С. Сарджент, П.Ф. Соколов, До. Брюллов та А. Брюллов, Л. Лагоріо, М. Врубель, І. Рєпін, А. Бенуа, Ст. Кандинський та багато інших.
У Росії Товариство акварелістів з'явилося в 1887 році, але після революції 1917 його діяльність припинилася, незважаючи на те, що і в радянський період інтерес художників до акварелі ніколи не згасав. Відродження сталося в 1998 році, коли з'явилося «Товариство акварелістів Санкт-Петербурга». У Росії нині діє Академія акварелі та витончених мистецтв Сергія Андріяки.
Як правило, вже напередодні Міжнародного дня акварелі у різних містах світу за безпосередньою участю Товариств акварелістів відбуваються виставки картин художників, які працюють у цій цікавій техніці живопису.
Листівка «23 листопада — Міжнародний день акварелі» Розповідь «Акварельний світ»