5 березня в Киргизстані відзначається День Ак калпака (Ак калпак күнү) – свято на честь національного головного убору киргизів – білого ковпака, встановлений постановою Жогорку Кенеша (парламенту) Киргизстану від 29 червня 2016 року. Щоб тим самим підтримати національні традиції та розвинути почуття гордості киргизького народу за свою культуру.
Неофіційно День Ак калпака почали святкувати з 2011 року. Ініціатором заснування цього свята виступив відомий у країні режисер Рисбек Жабіров. За його словами, Ак калпак, як один із національних символів, не повинен забувати наступними поколіннями, тому й має бути удостоєний своєї окремої святкової дати. А п'яте березня – один з перших весняних днів, коли розквітають проліски і настає весна, обраний як найкращий день. З кожним роком нове свято набувало все більшої популярності в країні, і в 2016 році набуло офіційного статусу.
Ак калпак з давніх-давен вважається традиційним чоловічим головним убором киргизів, спадщиною предків і містить у собі глибоку національну філософію. Його форма та візерунки не змінювалися роками і передавалися з покоління до покоління. За ними киргизи дізнавалися про вік та статус власника головного убору. І досі цей старовинний киргизький головний убір дуже популярний у Республіці. Його підносять винуватцям урочистостей, у ньому ходять на роботу, у гості, на свята.
До речі, нині традиція дарування Ак калпака увійшла навіть до державного етикету – їх дарують іноземним почесним гостям. При призначенні на посаду або обранні чиновників також вшановують цим головним убором, і парадна форма киргизьких спортсменів обов'язково включає його на міжнародних змаганнях.
Ак калпак – символ гір та чистоти. Його форма нагадує снігові вершини гірського Киргизстану. У національному епосі «Манас» говориться, що «киргизи – це народ, що носить білий калпак, вершина якого біла, як вершини Тянь-Шанських гір, а основа – темна, як їх підніжжя». Тому і ставлення до Ак калпак особливе – його слід утримувати в чистоті, не можна кидати і крутити, а знімати слід лише двома руками і класти на спеціальне місце або поряд із собою. Його не можна передаровувати чи продавати, а можна лише передати у спадок. Вважалося, що разом із втраченим чи відданим головним убором людина позбавляється своєї гідності, розуму та благочестя.
Хоча киргизькі Ак калпаки різноманітні в крої, але, в основному, їх шиють із чотирьох клинів, що розширюються донизу. З боків клини не зшивають, що дозволяє піднімати чи опускати поля. Візерунки традиційно вишивають шовковими нитками, поля найчастіше відірють чорним оксамитом, верх прикрашається пензликом, який звисає спереду. За зовнішньою простотою цього головного убору криється століттями вивірена зручність та практичність.
У киргизькій культурі Ак калпак був, мабуть, найдемократичнішим головним убором (Фото: © okyela / Фотобанк Фотодженіка)
У киргизькій культурі Ак калпак був, мабуть, найдемократичнішим головним убором. Його носили всі чоловіки без винятку – від хана до бідняка, від юнаків до людей похилого віку. Відрізнялися вони лише за формою та кольором, які говорили про соціальний та сімейний статус, матеріальний стан та вік власника. Наприклад, у представників знаті чи артистів вони були вищими за ті, що одягали прості люди. Ак калпаки «на вихід» виготовлялися з дорогої тонкої повсті та гарного оксамиту і прикрашалися особливими візерунками.
Сьогодні в майстернях Киргизстану дані головні убори виготовляють різних фасонів, від святкових до повсякденних, для чоловіків різного віку – від дітей до аксакалів. Існує близько 80 видів Ак калпака, які відрізняються за формами, ступенем складності виготовлення, значенням та практичністю. Але завжди справжній Ак ковпак шиють тільки з натуральної повсті, яка виготовляється з очищеної, вичесаної, білої тонкорунної вовни свіжої обробки. Саме через щільну повсть із натуральної вовни він зігріває в холод, охолоджує у спеку, а в дощ не пропускає вологу. Легко збирається, не втрачає форми, тому його зручно тримати в руках чи носити при собі.
Незважаючи на те, що Ак калпак є невід'ємною частиною киргизької культури та історії, останніми роками його носили лише в поодиноких урочистих випадках. Для того, щоб популяризувати традиційний головний убір та підтримати національні традиції, влада у 2016 році і заснувала День Ак калпака як офіційне свято.
Щороку цього дня в Республіці, особливо у столиці – місті Бішкеку, відбуваються святкові заходи – народні гуляння, ярмарки, концерти, флешмоби. В освітніх закладах проводиться безліч просвітницьких та культурних заходів, присвячених Ак-Калпаку. Депутати парламенту країни обов'язково приходять на засідання у національних головних уборах. Багато чоловіків-киргизів цього дня одягають його на роботу, навчання або просто на вулицю.
Наприклад, у 2015 році до заходу з популяризації Ак калпака приєдналася Дорожньо-патрульна служба – співробітники ДПС замість виписки штрафів 5 березня дарували порушникам ці головні убори. А у 2016 році мешканцям та гостям столиці студенти Киргизько-Турецького університету «Манас» презентували до свята найбільший у Киргизстані національний головний убір, висота якого сягала 2,7 м, та влаштували святкових флешмоб.