7 вересня відзначається один із вельми неоднозначних днів, які мають міжнародний статус. Йдеться про Всесвітній день знищення військової іграшки.
Ця дата стала відзначатися у 1988 році з ініціативи Всесвітньої Асоціації допомоги сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. З ідеєю проведення всесвітнього дня, під час якого дітям пропонується відмовитись від військових іграшок, обміняти їх на інші (м'які, конструктори, настільні ігри, автомобілі, ляльки тощо), ця організація виступила у 1987 році. Наступного року ініціатива була почута у різних країнах і придбала цілу низку прихильників, які з того моменту щорічно беруть участь у проведенні акцій відмови від військових іграшок.
Суперечка про те, чи завдає шкоди дитячій психіці і якою мірою військова іграшка, стала цілою темою для дискусій психологів.
Кожен пам'ятає, як у дитинстві однією з улюблених хлоп'ячих ігор у дворі була «гра у війну». Хлопчики ділилися на групи і, бігаючи двором, «стріляли» один в одного, ховалися, вигадували різні дитячі військові хитрощі. Безперечно, у цих іграх хлопчиків супроводжували військові іграшки: пістолети, автомати, шаблі. Якщо ігри були за сюжетом якогось історичного фільму, то замість автоматів та пістолетів у руках хлопців виявлялися іграшкові мечі, списи та луки.
Чесно кажучи, важко пригадати, щоб ці ігри викликали в когось почуття агресії, ненависті чи щось подібне. Був сюжет, була гра, була радість, яскраві емоції та можливість викиду енергії, яка не збиралася в душі і не змушувала думати про щось неприємне. Діти брали приклади з героїв війни, дорівнювали їх вчинки і подвиги.
Частина дорослих, підтримувана рядом психологів, як і вважає, що як така, військова іграшка (пістолет, автомат, цибуля, меч, солдатики, танки тощо.) не надає дитини однозначно негативного впливу. Більше того, при правильному ставленні до неї хлопчик розвиває такі чоловічі якості, як смілося, любов до Батьківщини, винахідливість, уміння захищати слабкого тощо. Інша половина однозначно стверджує, що військова іграшка, особливо сучасна, детально копіююча справжня зброя здатна викликати у дітей агресію, прищеплювати ставлення до смерті та загибелі людей як чогось повсякденного.
У цій суперечці важко знайти істину, кожна із сторін висуває свої аргументи, які мають право на існування. Неоднозначною, щоправда, виглядає і назва всесвітнього дня, що відзначається 7 вересня, в якому присутня фраза «знищення ... іграшки».
Потрібно розуміти, що велику відповідальність у тому, як і у що грають діти, несуть батьки, суспільство та держава. Ще минулого століття прикладом для хлопчаків були герої Великої Вітчизняної війни, міліціонери, пожежники, а потім…. Потім з'явилися бойовики з відсутністю сенсу та різноманітності сюжетної лінії, жахи, комп'ютерні ігри, бандити та копи, зомбі, вампіри, вовкулаки…
То чи іграшка винна? Смішно буде, прийшовши додому, побачити сина, що дивиться з відкритим ротом трилер і одночасно погладжує м'яку іграшку. Тут уже стане страшно і дорослому... А як щодо ляльок у іграшкових трунах, із синіми обличчями, вампірів, які зараз продаються повсюдно? Що вони породжують?
Тому Всесвітній день знищення військової іграшки – це насамперед привід подумати про те, якими іграшками та у що грають наші діти.
Листівка «7 вересня — Всесвітній день знищення військової іграшки»