6 травня в Сирії відзначається національне свято, яке називається Днем мучеників (Ейд ас-Сухада, араб. عيد الشهدال ). Аналогічне свято відзначається і в іншій державі Близького Сходу – Лівані.
Заснування цього святкового дня та надання йому статусу національного свята пов'язане з історичними подіями початку 20 століття, коли в Сирії активізувався національно-визвольний рух за незалежність від Османської імперії, до складу якої входила тоді Сирійська Арабська Республіка.
Навесні 1916 року в Ліванському місті Алеї за розпорядженням намісника Османської імперії в регіоні Сирії та Лівану Ахмеда Джемаль-паші відбувся військовий суд, на якому постали перед турецькими суддями понад 200 осіб, які становили основу націоналістичних організацій, які виступали за незалежність Сирії та Лівану. Більшість із заарештованих турецькою владою керівників визвольного руху було засуджено до довічного ув'язнення або засуджено на тривалі терміни, близько ста осіб засудили до страти.
6 травня 1916 року за розпорядженням все того ж Джемаль-паші вирок суду щодо шістьох найбільш видатних діячів національно-визвольного руху, засуджених до страти через повішення, був виконаний публічно на площах Бейрута і Дамаска.
На згадку про борців за незалежність обидві площі (у Дамаску в Сирії та в Бейруті в Лівані) були перейменовані в Площі мучеників після того, як обидві країни здобули незалежність, а дата 6 травня перетворилася на національне свято на згадку про героїв, які віддали свої життя в боротьбі за свободу та незалежність Батьківщини.
Традиційно 6 травня Президент Сирії покладає квіти до Могили Невідомого солдата. На Площі мучеників збираються багатотисячні мітинги на підтримку свободи та незалежності країни. В умовах війни з терористичними організаціями, а також військово-політичним та економічним тиском з боку США та низки європейських країн, святкування Дня мучеників у Сирії набуває особливого сенсу і стає актуальною подією сьогодення.