10 червня відзначається солодке свято – Всесвітній день морозива (World Ice Cream Day).
У списку свят, присвячених різним солодощам та десертам, безумовно, цей знайде шанувальників у всіх частинах Земної кулі. А все тому, що нагадує він про історію появи та поширення морозива. Мало хто серед людей з байдужістю ставиться до цього молочного продукту. Для дітей морозиво – завжди насолода і радість!
Вважається, що саме 10 червня 1786 року в США почалися масові продажі морозива. Тому і свято, яке не має офіційного статусу, відзначають саме цього дня. Щоправда, офіційний статус таким святам не потрібний. Вони стають всесвітніми за визнанням людей у всьому світі. Варто лише запустити ідею, як її підхоплять мільйони людей з різних країн. Так сталося і із Всесвітнім днем морозива.
Хоча, звичайно ж, історія морозива, як продукту, сягає своїм корінням в глибоку давнину. Ще близько 3000 років тому в Китаї робили прохолодні страви із суміші льоду, снігу та шматочків фруктів. Пізніше там з'явився рецепт змішування молока і льоду, що зберігався в суворій таємниці. Робили свої прохолодні десерти і в Стародавньому Ізраїлі, і Греції. Вони більше були схожі на те, що зараз називають замороженим соком.
Рецепт з використанням замороженого молока в Європі з'явився лише у 14 столітті, очевидно, в Італії. У Франції рецепт опинився в 16 столітті, і там з'явилося класичне морозиво, створене на основі молока, але вже в 18 столітті. Назва «пломбір» також прийшла з Франції (за місцем своєї появи – Пломб'єр-ле-Бем). Тут же в 19 столітті набули поширення не тільки пломбір, а й стаканчики з морозивом.
Сьогодні налічується безліч видів морозива (Фото: ajafoto, за ліцензією depositphotos.com)
А ось ескімо – це продукт, створений у США на початку ХХ століття. Туди морозиво потрапило у 18 столітті разом із переселенцями. Цей вид морозива вигадав американець Християн Нельсон, який почав глазурувати морозиво шоколадом і назвав свій винахід «пиріжок ескімосу» (ескімо-пай). Тут же з'явилися вафельні стаканчики.
Австрійські кондитери дали світові шоколадне морозиво, а італійські – сорбет, який, щоправда, хоч і відноситься до прохолодних десертів, як таким морозивом не є.
У Росії також робили прохолодні ласощі за власними рецептами. Основою їм служило заморожене молоко, сир, сметана з додаванням інших інгредієнтів. У середині 1930-х років нарком продовольства СРСР Анастас Мікоян під час візиту до США серед іншого зацікавився морозивом, ідею виробництва якого успішно реалізував у СРСР, де якість продукту завжди залишалася дуже високою і визнавалася навіть за кордоном. Морозиво стало одним із найбільш доступних ласощів у Радянському Союзі, а його смак досі залишається елементом ностальгії для багатьох, які хоч одного разу його спробували, а також еталоном при порівнянні смакових якостей сучасного морозива. Морозиво входить і до складу прекрасного прохолодного молочного коктейлю, який також набув поширення ще в епоху СРСР.
Сьогодні налічується величезна кількість видів морозива – продукту, що, як і раніше, залишається одним з найбільш доступних і затребуваних десертів у світі.
Інфографіка – постер «Світовий день морозива»