Міжнародний день піци відзначається щороку 9 лютого.
Мало який продукт завоював таку популярність як піца. Це просте, на перший погляд, італійське національне блюдо, що представляє собою тонкий коржик з начинкою з томатної пасти, оливкової олії, помідор, моцарелли і базиліка здобуло собі повагу і набуло шанувальників по всьому світу.
Невипадково італійці звернулися до ЮНЕСКО з проханням визнати свій історичний гастрономічний винахід непросто національним надбанням, а частиною Всесвітніх цінностей.
Суперечки про те, коли виникла піца у сучасному розумінні цього слова, не вщухають. Вважається, що свою історію ця страва веде ще з Античних часів і походить від латинського слова, що буквально означає « коржик». Такі коржики з тіста, з начинкою з різноманітних інгредієнтів були відомі в Італії, Греції, Персії. Однак саме італійські майстри кулінарного мистецтва надали піці того незабутнього смаку, який продовжує підкорювати мільйони людей, які вперше пробують цю страву. Вони зуміли вибрати необхідні для тесту сорту пшениці, з якого виробляється борошно, зробити тісто потрібної консистенції, підібрати приправи і інгредієнти для начинки.
Вишукано та гармонійно підібране розмаїття варіантів начинки визначило й різноманітність видів піци. Історія появи окремих варіантів піци обросла навіть легендами. Одна з них стосується улюбленої багатьма піци-Маргарити. Піца як страва, зрозуміла і звична для сучасної людини, з'явилася в Неаполі на початку 19 століття. Вона була стравою бідняків. Піца Маргарита стала плодом творчої фантазії кухаря, який приготував чи то спеціально на замовлення, чи то випадково нашвидкуруч у 1889 році цю «авторську» піцу для королеви Маргарити, дружини короля Умберто I. Піца, що сподобалася їй, отримала згодом ім'я королеви.
На сьогоднішній день в Італії, де піца шанується як національна страва, діє навіть Закон про піцу, який суворо регламентує як склад справжньої італійської піци, так і весь процес її приготування аж до того, де мають рости інгредієнти та вироблятися сир, як має готуватися тісто і за якої температури та яким способом страва має готуватися.
Фото: svry за ліцензією Shutterstock.com
Вже наприкінці 19 століття разом із хвилями італійської еміграції піца освоїла нові гастрономічні ринки, набувши величезної популярності не тільки в країнах Європи, а й за океаном. Там згодом з'явилася величезна різноманітність варіантів піци, які, незважаючи на відхід від традиційних рецептур та вимог, продовжують радувати шанувальників цієї страви. Серед таких варіантів можна вибрати піцу за своїми смаковими уподобаннями: м'ясну, сирну, з морепродуктами, овочеву, травами, грибами і навіть фруктами.
Разом з появою піци в італійських містах з'явилися і спеціальні пекарі, які готували піцу — піцайоло, а також піцерії — ресторани, де можна було замовити та скуштувати улюблену страву. У 20 столітті популярність піци стала такою високою, що з'явилися навіть заморожені напівфабрикати піци, які покупцеві потрібно було лише розігріти в духовці чи мікрохвильовій печі.
Сьогодні піца продовжує залишатися однією з найшанованіших страв у всьому світі. Вона користується незмінно високим попитом у ресторанах, а також залишається однією з страв, що найчастіше замовляються, з доставкою додому.
Піца стала одним із рекордсменів Книги рекордів Гіннесса. Так, наприклад, туди потрапила виготовлена у Москві піца площею 22 квадратні метри з картою Москви.
Міжнародний день піци проводиться не лише на батьківщині цієї страви — в Італії, а й у всьому світі. Незмінним учасником цього свята стають піцерії та ресторани італійської кухні. Нерідко до свята бувають присвячені презентації, майстер-класи з виготовлення піци, виставки, ярмарки, дегустації. В Італії проводиться фестиваль, у якому беруть участь найкращі майстри-піццайоло.
Листівка «9 лютого — Міжнародний день піци» Стаття «Вона така різна – ця піца!» Розповідь «Як Антоніна піцу пекла»