9 листопада — особлива дата в історії Німеччини 20 століття, її ще називають Долевий день (нім. Schicksalstag). Цей термін став вживатися істориками та журналістами після Другої світової війни, але особливо популярним став після подій 1989 року, які започаткували об'єднання Німеччини.
9 листопада відбулося кілька знаменних для Німеччини подій: в 1918 році кайзер Вільгельм II зрікся трону, через 5 років був пригнічений знаменитий «пивний путч» в Мюнхені, керований Адольфом Гітлером, ще через 15 років націонал-соціалісти організували єврейські погроми. Берлінська стіна.
Великий день 1989 року
Цього дня у 1989 році відбулося падіння Берлінської стіни — одного з найвідоміших символів «холодної війни» — та розпочато процес возз'єднання Німеччини.
Все сталося зненацька ввечері 9 листопада 1989 року. На черговій мляво поточної прес-конференції, присвяченій роботі ЦК РЄПН, члену політбюро Гюнтеру Шабовськи (Günter Schabowski) італійським журналістом Ріккардо Ерманом було поставлено питання про нові правила здійснення поїздок громадянами НДР до капіталістичних країн на строк до 30 днів.
Шабовскі погортав свої папери та зачитав рішення: «Громадянам НДР дозволяється подавати заяви на здійснення приватних поїздок за кордон без поважних причин. Дозвіл на виїзд видаватиметься у короткий термін». Таким чином, Шабовскі, сам того не підозрюючи, відкрив межі НДР.
Жителі Східного Берліна миттєво скористалися нагодою побувати на Заході. Тисячі людей того ж вечора рушили до контрольно-пропускних пунктів на кордоні із Західним Берліном. Прикордонна служба НДР була готова до такого швидкого розвитку подій. Прикордонники опинилися в збентеженні і незабаром відкрили пропускні пункти.
Після падіння комуністичного режиму в НДР негайно почалася руйнація стіни тріумфуючими берлінцями. Незабаром її частина була розібрана на сувеніри. Зараз існує Музей Берлінського муру, де розповідається, на які хитрощі йшли люди, щоб подолати її.
У листопаді 2004 року, у 15 річницю падіння Берлінського муру, у столиці Німеччини відбулася урочиста церемонія відкриття пам'ятника Берлінській стіні. Він є відновленою ділянкою стіни довжиною 200 метрів на місці контрольно-пропускного пункту «Чарлі» - головного переходу між західною та східною частинами Берліна. Поруч поставлено 1065 хрестів на згадку про людей, убитих у 1961—1989 роках при спробі втекти зі Східної Німеччини до Західної.
День застереження 1923 року
9 листопада 1923 року в Мюнхені було придушено «пивний путч» (спроба державного перевороту), організований Адольфом Гітлером та його прихильниками. Свою назву путч отримав від місця «Бюргербраукеллер» (Burgerbraukeller) — величезної пивної зали в Мюнхені, де ввечері 8 листопада зібралося близько 3000 осіб, щоб послухати виступ урядовця Баварії Густава фон Кара та місцевих вищих чинів.
Гітлер, спираючись на силову підтримку близько 600 членів СА (штурмових загонів нацистів), спробував повалити баварський та берлінський уряди. Він захопив тих, хто виступав у полон, і погрозами домігся від членів уряду домовленості, що наступного дня армія Баварії попрямує до Берліна для скинення уряду. Гітлер збирався діяти як Муссоліні, який за рік раніше з невеликим загоном захопив Рим.
9 листопада 1923 загін, що складається приблизно з 3000 нацистів, попрямував маршем на центральну площу Мюнхена. Проте керівники Баварії в останній момент змінили свої наміри та виставили кордон із місцевих поліцейських на площі. В результаті Гітлер, як і інші, опинився у в'язниці, отримавши мінімальний термін — 5 років. Фактично він перебував у в'язниці лише дев'ять місяців, за які встиг розпочати свій літературний опус «Mein Kampf» («Моя боротьба»).
«Пивний путч», незважаючи на його провал, прославив Гітлера. Про нього написали усі німецькі газети, його портрети помістили тижневики. Про нього заговорили. І вже 1933 року Гітлер прийшов до влади демократичним шляхом. Його партія отримала більшість голосів на виборах до рейхстагу, що дало йому право за конституцією стати канцлером, тобто главою уряду Німеччини.
День республіки 1918 року
І знову ж таки, 9 листопада, лише 1918 року, в історії Німеччини сталася аварія монархії. Кайзер Вільгельм Другий зрікся трону. Рейхсканцлер Макс фон Баден (Max von Baden) пішов у відставку та доручив соціал-демократу Фрідріху Еберту (Friedrich Ebert) формування нового уряду.
Соціал-демократ Філіп Шайдеманн (Philipp Scheidemann) із вікна рейхстагу проголосив у Німеччині демократичну республіку. Намагаючись випередити події за кілька годин до цього, комуніст Карл Лібкнехт (Karl Liebknecht) від імені революційного пролетаріату проголосив Німеччину соціалістичною республікою. Соціалістичної Німеччина стала, але встановлення демократичної республіки справило величезний впливом геть розвиток країни.
Ось такі історичні збіги відбулися у житті Німеччини у 20 столітті 9 листопада.