16 листопада, починаючи з 2005 року, у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби з анорексією. Відома ця дата і як «День без дієт».
Перші описи прояву важкого нервового захворювання, що призводить до повного виснаження організму і здатного призвести до смерті, припадають ще на 17 століття. Вони належать відомому англійському лікарю Річарду Мортону (англ. Richard Morton, 1637–1698).
Однак у той період нервова анорексія була великою рідкістю. Вона почала перетворюватися на свого роду бич молодих жінок і дівчат (чоловіки страждають від цього захворювання набагато рідше) у 20 столітті.
Велику роль поширенні нервової анорексії зіграло саме суспільство, встановлює стандарти моди та краси. Зникнення з обкладинок модних журналів жінок з природною красою і фігурою, виходи на подіуми все більш струнких моделей, чий зовнішній вигляд на окремих показах вже починав нагадувати фотографії людей, які страждають від голоду, мусування в ЗМІ питань боротьби з надмірною вагою, мода на всілякі дієти та заклики до схуднення призвели до того, що почало набирати темп і поширення нове захворювання, не менш страшне, ніж зайва вага та ожиріння.
Нервова анорексія – захворювання, зумовлене факторами біологічного, соціального та психологічного характеру. Варто зазначити, що біологічні фактори тут посідають не перше місце. Однак при сукупності їхня хвороба стає справжнім убивцею, при якому людина, по суті, вбиває себе сама. Навколишнє середовище, якою можуть виступати несвідомі члени сім'ї та друзі, оточення на роботі або в школі, а також і суспільні стереотипи нерідко сприяють формуванню у людини поведінки, яка називається саморуйнівною.
Нервова анорексія проявляється як хворобливе самосприйняття власної зовнішності, коли людина, яка страждає на захворювання, постійно почувається надмірно повною, що володіє надмірною вагою. Це підштовхує його на найжорсткіші дієти, збільшення фізичних навантажень, цілеспрямоване голодування.
Однак, порятунок від надмірної ваги, навіть якщо такий і був присутній на початку шляху, перетворюється на патологічне прагнення, а самосприйняття власної зовнішності залишається незмінним, постійно підштовхуючи до подальшого схуднення. Дієти перетворюються на самокатування, а людина починає бути схожою на людей, які тривалий час страждали від голоду, коли шкірний покрив фактично обтягує скелет, а м'язова маса відсутня. Хворий, при цьому, продовжує заперечувати свої проблеми, говорить про відсутність апетиту і продовжує страждати від надмірності ваги«.
Заходи Дня спрямовані на пропаганду здорового способу життя та розумного ставлення до дієт (Фото: Gts, за ліцензією Shutterstock.com)
Остання стадія захворювання – кахексія – крайнє виснаження організму, що супроводжується незворотними та фатальними змінами, дистрофією внутрішніх органів та пригніченням їх функцій, що призводять до смерті.
Статистика підтверджує, що нервовій анорексії схильні, перш за все, молоді жінки та дівчата віком від 18 до 25 років. Однак тенденція показує, що захворювання зміщується в ранній віковий період, а кількість випадків захворювання неухильно зростає.
Ряд країн, беручи до уваги гостроту проблеми, вже запровадили певні обмеження на демонстрацію худих манекенниць, а також залучення їх до рекламних кампаній.
Ініціатори свята закликають світову спільноту звернути увагу на проблему захворювання, яке змушує страждати молоде покоління, забирає життя 10% хворих, завдає непоправної шкоди здоров'ю тим, хто зумів вилікуватися від нього.
Заходи, що проводяться в рамках Дня, спрямовані на здорове сприйняття свого тіла таким, яким воно є, на пропаганду здорового способу життя та розумного ставлення до дієт.
Листівка «16 листопада — Міжнародний день боротьби з анорексією» Стаття «Хто з'їв мозок супермена»