День зимового сонцестояння відзначається 21 чи 22 грудня залежно від року.
Ця астрономічна подія, в даний час найцікавіша астрономам, в давнину вважалася однією з важливих у річному циклі поряд з трьома іншими такими ж знаковими астрономічними явищами: днями літнього сонцестояння, весняного та осіннього рівнодення. Становище сонця завжди мало сакральний характер у язичницьких культурах. Чотири ж події, пов'язані зі становищем Сонця, як правило, були пов'язані з обрядами, пов'язаними із землеробством та скотарством: збиранням урожаю, посівом, спарюванням худоби, прогнозами на врожай та погоду тощо.
День зимового сонцестояння найчастіше асоціювався з відродженням, оскільки ознаменував собою початок тривалості світлового дня та скорочення темного часу доби. Не випадково в культурах різних народів напередодні дня зимового сонцестояння, а також безпосередньо цього дня відбувалися дії обрядового сакрального характеру, влаштовувалися свята, які не обходилися без багать та вогню.
Багато археологічних пам'яток давнини були орієнтовані щодо становища Сонця у дні сонцестояння. Серед таких пам'яток називають і всесвітньо відомий Стоунхендж у Великій Британії, Ньюгрейндж в Ірландії та ін.
По суті, зимове сонцестояння – це астрономічне явище, що характеризується тим, що Сонце знаходиться в найнижчій (південній) (для Північної півкулі) точці своєї екліптики, і тривалість світлового дня є найменшою в році, тоді як тривалість темного часу доби досягає свого найвищого показника. У Південній півкулі ця подія називається літнім сонцестоянням. Сонце кілька днів тримає висоту, залишаючись цьому рівні.
Дата зимового сонцестояння, встановлена Юлієм Цезарем на 25 грудня, у зв'язку з розбіжністю між тропічним та календарним роком неухильно зрушувалась. Григоріанський календар виправив це положення, хоча вважається, що дата все ж таки зміщуватиметься на 1 день за 3000 років.
Вважається, що справжня астрономічна зима починається саме у день зимового сонцестояння. Тим не менш, подія це вселяє надію, так як темні дні поступово відходять під натиском світла Сонця, що з кожним днем все вище піднімається над горизонтом, обдаровує землю світлом і теплом, і знаменує собою початок шляху до весни та пробудження природи від зимового сну.
Інфографіка – постер «День зимового сонцестояння»