Свято шанувальників неймовірно популярного молочного продукту відзначається по всьому світу 20 січня – це Всесвітній день любителів сиру.
Сир – дуже корисний продукт. Різноманітність його видів дозволило йому здобути популярність як у звичайних споживачів, так і серед справжніх гурманів, поціновувачів вишуканих смаків.
Історія цього продукту сягає своїм корінням в дописьмову давнину. Деякі дослідники згадують 8000 років е. як вихідна точка розвитку сироваріння. На ці цифри вказують окремі археологічні знахідки та їхній хімічний аналіз. Що стосується батьківщини сиру, то тут однозначної відповіді не існує, так що цей молочний продукт у різних варіантах був присутній у культурі багатьох народів, місце проживання яких могло бути розташоване на значній відстані один від одного. Точніше сказати, ці народи проживали в різних частинах світу.
Досить бурхливий розвиток сироваріння почало переживати під час Середньовіччя. А ось із місцем походження окремих видів сиру, що дійшли благополучно до наших днів, розібратися вже простіше. Адже недарма ціла низка країн має власну культуру сироваріння, яку відносить до національного надбання і справедливо називає предметом національної гордості.
У низці країн є навіть легенди про походження того чи іншого сорту сиру. Широко відомою стала легенда про появу сиру з пліснявою, яка каже, що колись пастух, забувши в печері сир і повернувшись через якийсь час туди, виявив його вкритою пліснявою. Спробувавши шматочок (чи через голод, чи через крайню цікавість), пастух виявив смак сиру дуже незвичайним і дуже цікавим.
Нерідко назва того чи іншого сорту сиру свідчить про географічний район його походження. У низці країн існують суворі стандарти якості певних сортів сиру. Тривала і багата історія сироваріння продовжує розвиватися і в наші дні, примножуючи старовинні рецепти, багато з яких зберігаються в найсуворішій таємниці.
Сири розрізняють за формою, зовнішнім виглядом, смаком, жирністю, твердістю, складом (Фото: Krzysztof Slusarczyk, за ліцензією Shutterstock.com)
Сири розрізняють за формою, зовнішнім виглядом, смаком, жирністю, твердістю, складом. Процес виготовлення сиру трудомісткий і складний, що вимагає суворого дотримання технології виробництва, в ході якого враховуються як якість і походження молока (коров'я, козяче, буйволиць, кобилиць, овече), так і ферментів, добавок, що використовуються (сичужні ферменти, розсоли, їстівні види плісняви, бактерій, мікроорганізми і навіть – сирні кліщі та личинки). Дозрівання сиру також вимагає певних умов, які включають певні ступені освітлення, вологості, температуру і т.д.
Різноманітність видів та сортів сиру здатна задовольнити найрізноманітніші гастрономічні уподобання, включаючи вишукані. За різними оцінками, існує від 800 до 2000 сортів сиру. Серед найвідоміших сортів сиру, визнаних у всьому світі, неодмінно присутні Пармезан, Горгондзола, Емменталь, Дор Блю, Рокфор, Чеддер, Камамбер, Брі, Фета, Моцарелла, Стілтон та ін.
У Росії, де існувала домашня технологія приготування сирів, за Петра I вперше познайомилися з технологією виробництва європейських сирів. Як досвід були запрошені голландські сировари, і голландський сир став прообразом сортів російського сиру, що з'явилися пізніше. Розвиток російського сироваріння – - це окрема цікава тема.
Варто відзначити ті країни, де традиція сироваріння найбільш розвинена та унікальна, а культура виробництва цього продукту перебуває під суворим захистом законів. Серед таких країн неодмінно називають Італію, Францію, Швейцарію, Грецію, Голландію, Німеччину. Кожна країна створила свої унікальні сорти сиру та внесла у справу розвитку сироваріння неоціненний внесок. Свої багаті традиції сироваріння існують у Прибалтиці, Кавказі.
У Франції навесні відзначають власне свято, присвячене сиру. Проводиться він 29 березня. Двічі на рік: навесні та восени проводиться Міжнародний фестиваль сиру в Італії. А ось 20 січня відзначається вже Всесвітній день любителів сиру, який поєднує шанувальників цього продукту по всій Земній кулі.
Традиційно в різних країнах у цей проводяться фестивалі, виставки, дегустації та майстер-класи від великих виробників та приватних сироробів. До святкування підключаються ресторатори. До речі, крім любителів скуштувати шматочок улюбленого сорту сиру є й ті, хто всерйоз захоплений колекціонуванням етикеток із сирних головок. Захоплення це має власну назву: фромологія.
Стаття «Ура! Сьогодні сирний день» Розповідь «Свято без сиру»