Вознесіння (лат. Ascensio Domini), що завершує спасіння Христа після смерті та відродження, — це свято на згадку про піднесення Ісуса Христа на небеса, яке відбулося, за переказами, на Олійній горі поблизу Віфанії. Це перехідне свято — дата його пересувається в межах травня — початку червня і припадає на сороковий день після Великодня.
Найраніше документальне свідоцтво про це свято, що відноситься до 5 століття, вказує на те, що звичай святкування Вознесіння утвердився задовго до цього часу. Іконографічне відображення цієї події, описаної в Діях апостолів, можна виявити на диптихах (складнях) та фресках 5 століття.
У Римській літургії Вознесіння належить до великих свят і відзначається всеношним богослужінням. З цим святом пов'язано кілька особливих обрядів, що включають благословення бобів та винограду під час меси, гасіння великодньої свічки, урочисті процесії.
Для наочного уявлення народу самої події Вознесіння Христового на небо, в деяких римсько-католицьких церквах відбувається підняття статуї Христа до стелі храму, що супроводжується різними церемоніями та піснеспівами.