16 квітня у Болгарії відзначають День юриста та свято Першої Болгарської конституції (Тирновської Конституції, прийнятої Першими Великими Народними зборами країни у 1879 році).
Тирновська Конституція була майже точнісінько скопійована з Конституції Бельгії — свого часу найпрогресивнішою Конституцією — і закріплювала за Болгарією державний устрій конституційної монархії з парламентською законодавчою владою.
Надалі повноваження монарха неухильно зростали аж до того, що в 1934 році Тирновська Конституція взагалі була знехтувана Борисом Третім встановленням його режиму особистої влади. Тоді було заборонено всі партії, і кабінет міністрів став призначатися особисто царем. Після 9 вересня 1944 року Тирновська Конституція була відновлена, але ненадовго — після референдуму в 1946 році монархія була повалена, і знову було скликано Великі Народні збори.
У роки соціалізму в Болгарії діяли послідовно «Димитрівська» (з 1947 року) та «Живківська» (з 1971 року) Конституції. Нині чинна Конституція Республіки Болгарії, прийнята Сьомим Великим Народним зборами країни 12 липня 1991 року. За цією Конституцією Болгарія — парламентська республіка з парламентом. Вибори до Народних зборів проводяться раз на 4 роки. Прем'єр та Кабінет міністрів висуваються Народними зборами.
Нова Конституція закріпила статут державного глави — Президента, повноваження яких обмежені. Вибори Президента країни проводяться раз на 5 років. У цій Конституції скасовано пункт, який закріплює за певною партією керівну роль у країні (як це було з Болгарською комуністичною партією до цього), а також зазначено недоторканність приватної власності.
У Конституції чітко розмежовано три види влади — законодавчої, виконавчої та судової. Оголошено свободу віросповідань, свободу партій та об'єднань, свободу думок, печатки, а також свободу підприємництва. Вищі навчальні заклади мають академічну автономію.
Професійне свято юристів відзначають також цього дня у країні з ініціативи Спілки юристів Болгарії.