Щороку 28 травня жителі Вірменії відзначають державне свято — День Республіки, яке є неробочим днем у країні. Друга назва цього свята — День відновлення суверенітету. 28 травня 1918 року було відновлено незалежність Вірменії, яка понад шість століть перебувала під ярмом різних завойовників.
Розділена між Османською імперією та Персією у 1639 році Вірменія залишалася відносно стабільною до падіння династії Сефевідів у 1722 році. Приблизно тим часом починається російська експансія у цей регіон. Росія приєднала до себе перську Вірменію у 1813—1827 роках та частину турецької Вірменії у 1828 та 1878 роках. У 1870-х роках зароджується вірменський національний рух, керівники якого намагалися отримати вигоду для себе із суперництва великих держав того часу, які намагалися підкорити Османську імперію.
Незабаром після початку Першої світової війни турки розпочали вирішення «вірменського питання» шляхом насильницького вигнання всіх вірмен з Малої Азії. Солдати-вірмени, які служили в турецькій армії, були демобілізовані та розстріляні, жінки, діти та старі насильно вигнані у пустелі Сирії. Оцінки числа загиблих дуже різняться — від 600 тисяч до 1 мільйона осіб.
Деяким вірменам вдалося вижити завдяки допомозі з боку турків і курдів, більшість із них бігли до Російської Вірменії чи інших країн Близького Сходу. Російську Вірменію було проголошено незалежною республікою 28 травня 1918 року.
Незважаючи на голод, масовий приплив біженців та конфлікти із сусідніми країнами — Азербайджаном, Грузією та Туреччиною — республіка відважно боролася за своє існування. В 1920 частини Червоної Армії увійшли до Вірменії, і 2 грудня 1920 там була проголошена Радянська республіка.
Незважаючи на те, що Республіка Вірменії проіснувала так відносно недовго, але 28 травня залишається важливою датою для жителів країни, адже цього дня Вірменія вперше за шість століть здобула незалежність.