День конституції Іспанії (ісп. Día de la Constitución) — це державне свято та додаткове вихідне в країні.
Порівняно з іншими європейськими країнами, в Іспанії нову Конституцію було прийнято відносно недавно. Країна, де майже 40 років панувала диктатура (1936—1975), після смерті Франсіско Франка розпочала процес переходу до парламентської монархії — форми правління, яка існує в Іспанії досі. Невід'ємною частиною цієї процедури була розробка та ухвалення Конституції.
15 грудня 1976 року було прийнято закон про політичну реформу в Іспанії, який поклав край політичній системі франкізму і дав початок діяльності Установчих Кортесів, яка завершилася прийняттям нової Конституції.
6 грудня 1978 року іспанський народ загальним референдумом ухвалив національну Конституцію. З майже 27 мільйонів іспанців, які на той момент мали право голосу, проголосували близько 18 мільйонів, з яких півтора мільйона проголосували проти, і майже 700 тисяч бюлетенів були визнані недійсними. Перемога демократичних цінностей дозволила відкрити нову сторінку іспанської історії.
Конституція 1978 року, позитивно прийнята більшістю населення Іспанії, багато в чому аналогічна до Конституцій інших західних країн. Вона проголошує основні права людини, суспільні свободи, принцип поділу влади, народного суверенітету та оголошує Іспанію соціальною, демократичною, правовою державою з політичним устроєм у формі парламентської монархії. Також документ надав широкі права автономним областям країни.
З 1978 року поправки до Конституції були внесені лише одного разу для того, щоб надати громадянам країн, які є новими членами ЄС, які проживають в Іспанії, права обирати та бути обраними під час місцевих виборів.
З нагоди свята національний Конгрес Депутатів влаштовує день відкритих дверей, щоб будь-хто міг відвідати Нижню Палату іспанського парламенту. Хоча небагато іспанців беруть участь у святкуванні Дня конституції, переважна більшість іспанців пишається Конституцією країни.