День святого Стефана святкується католицькою церквою у багатьох європейських країнах 26 грудня, другого дня після Різдва. У низці країн він є державним святом та офіційним вихідним днем.
Перший християнський мученик, архідиякон Стефан (St. Stephen), був одним із семи апостолів, обраних апостолом Петром для допомоги жебракам та проповіді християнства. Він прийняв мученицьку смерть (Стефана забили камінням) приблизно 34 року нової ери. Відомо, що одним з його мучителів був Савл —, який згодом став апостолом Павлом, світочем і стовпом християнства.
Стефан був християнським першомучеником і постраждав за Христа віком близько 30 років. За словами Астерія, це був «начаток мучеників, вчитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо раніше Стефана ніхто не виливав крові своєї за Євангеліє».
Будучи сповнений Духа Святого, святий Стефан із відвагою переконливо проповідував християнське вчення і перемагав юдейських законовчителів у суперечках. За це юдеї обмовили Стефана, ніби він вимовляє хули на Бога і на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном та первосвящеником.
Він промовив полум'яну промову, в якій виклав історію єврейського народу і сміливо викрив юдеїв у гоніннях на пророків і в страті Месії, Ісуса Христа, який очікувався ними.
Під час промови святий Стефан раптом побачив небо розверстим та Ісуса Христа у славі. Він голосно проголосив про це. Тоді юдеї, затикаючи вуха, накинулися на нього, спричинили його за місто і побивали камінням, а святий мученик молився за своїх убивць.
Вдалині, на піднесенні, стояла Мати Божа зі святим апостолом Іоанном Богословом і старанно молилася за мученика. Перед смертю Стефан сказав: «Господи Ісусе, прийми дух мій, Господи, не вм'ячи їм це в гріх», — і потім віддав Христу свою чисту душу.
Тіло святого першомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський учитель Гамаліїл із сином своїм Авівом і поховав у своєму маєтку. Згодом вони обидва повірили в Христа і прийняли святе Хрещення.