День дерева здавна відзначається в Італії як свято оновлення та єднання людини із природою.
Історія Свята дерева сягає далекого минулого, коли люди жили в тісному зв'язку з природою і віддавали їй належну повагу. В античній культурі був поширений звичай влаштовувати свята з нагоди посадки дерев. Їм було присвоєно величезну важливість, у зв'язку з чим усі дерева поділяли на олімпійські, божественні, героїчні, зловісні, щасливі, нещасливі, а ліси відрізнялися як священні, божественні та мирські.
Стародавні кельти і римляни охороняли і освячували ліси, таким чином слідуючи традиції поклоніння божественній природі. У римську епоху проводилося справжнє свято під назвою «свято Лукарія», протягом якого, окрім традиційних обрядів шанування, вшановували лісові території, засаджені у попередні місяці.
В Італії перше Свято дерева відзначили у 1898 році з ініціативи Міністра освіти Гвідо Бачеллі. А 1923 року було вирішено привласнити цій традиції офіційний характер і закріпити у лісовому законі.
Святкування проводилося регулярно в національному масштабі до 1979 року, надалі відповідальність за всі приготування перейшла до областей, які продовжують з більшою чи меншою віддачею організовувати знаменні події.
Щороку в Італії День дерева поєднує велику кількість людей. Всі разом, дорослі та діти демонструють готовність і право жити у сприятливому довкіллі. Добровольці з усієї країни зустрічаються для озеленення закутків свого міста, парків, площ та садів, таким чином виявляючи любов та повагу до природи.