День пам'яті преподобного Сергія Радонезького для православних росіян має особливе значення: засновник Троїце-Сергієва монастиря він вважається небесним покровителем Росії. По суті, це був перший святий, який з'явився на Русі після порятунку від татаро-монгольського ярма.
У хрещенні преподобний Сергій отримав ім'я Варфоломій. Дуже рано йому, синові ростовських бояр, було передбачено велике майбутнє. Згідно з життям, ще перебуваючи в материнській утробі, коли його мати молилася в храмі, немовля тричі видало крик. І батьки, і парафіяльний священик зрозуміли це надзвичайне явище як знак, що майбутня дитина прославить своїм життям Святу Трійцю. Подібна ознака мала місце і в дитячі роки Варфоломія: одного разу, коли він пас коней свого батька, то побачив таємничого мандрівника, який благословив його і передрік, що він прославить Бога своїм життям.
З дитинства Варфоломій був дуже благочестивий, старанний у працях та молитві. Згодом разом із братом Стефаном він пішов для пустельного проживання в ліс (за 12 верст від Радонежа). Там вони збудували келію та невеликий храм, який у 1335 році був освячений на честь Святої Трійці. Але Стефан не витримав труднощів самітництва, пішов у Москву, і Варфоломій залишився на самоті. В 1337 він постригся в чернечий чин з назвою імені Сергія.
Більше року Сергій провів у повній самоті та молитві. Чутка про його подвижницьке життя розійшлася околицями. Поступово тут виникло ціле поселення пустельників — так зароджувалася Троїце-Сергієва лавра, духовний центр російського православ'я.
У державну історію Росії Сергій Радонезький увійшов як людина, яка допомогла об'єднатися розрізненим російським князям і передбачила Дмитру Донському перемогу на Куликовому полі. Благословивши князя на битву з Мамаєм, преподобний дав йому у сподвижники двох найкращих своїх ченців — Олександра Пересвіту та Андрія Ослябю.
Пророцтво преподобного Сергія виповнилося: 8 вересня (за старим стилем) 1380 року, у день свята Різдва Богородиці, російські воїни здобули повну перемогу над ординськими полчищами, започаткувавши звільнення Руської землі.
Сергій помер 25 вересня (за старим стилем) 1392 року. Через 30 років, в 1422 році, були знайдені нетлінними його мощі та одягу, і в 1452 він був зарахований до лику святих.