Щорічно 5 червня у Данії відзначається державне свято — День Конституції (Grundlovsdag), встановлене на честь річниці прийняття в країні конституційного правління у 1849 році та чинної конституції 1953 року.
Революція 1848 привела до влади в Данії націонал-лібералів. Фредерік VII (1848–1863) скасував абсолютизм, погодився запровадити конституційне правління та 5 червня 1849 року підписав нову Конституцію. Цим актом було засновано двопалатний законодавчий орган (Рігсдаг), який враховував волевиявлення народу. Данія стала конституційною монархією.
Головна політична подія післявоєнного періоду — прийняття у 1953 році нової Конституції, відповідно до якої право наслідування престолу надавалося як чоловікам, так і жінкам. Крім того, було узаконено однопалатний парламент (Фолькетинг) і підвищувалася роль місцевих органів самоврядування.
Конституційний акт Данії (дат. Danmarks Riges Grundlov) — основний закон Королівства. Конституція 1953 року складається з 11 розділів та 89 параграфів, її текст багато в чому був заснований на попередній конституції.
На честь цих історичних подій було встановлено національне свято — День Конституції (Grundlovsdag): першої Конституції від 5 червня 1849 року та сучасної Конституції від 5 червня 1953 року.
Це один із так званих прапор-днів, коли у встановлених законодавством місцях піднімається державний прапор країни та проводяться різноманітні урочисті та розважальні заходи.