Щороку 15 серпня Індія відзначає велике свято — День Незалежності (хінді स्वतंत्रता दिवस) — річницю проголошення незалежності від Великобританії.
Цього дня в 1947 році набув чинності Акт Незалежності Індії (Indian Independence Act), і над стінами Червоного форту в Делі першим прем'єр-міністром країни Джавахарлалом Неру при величезному збігу народу було піднято триколірний прапор незалежної Індії. Тим самим ознаменувався новий етап в історії стародавньої країни.
Церемонія підняття прапора проводиться цього дня у багатьох містах та навіть селах країни. Традиційним є і ритуал виголошення промов місцевими політичними діячами. Усі офіційні промови, як правило, поєднує запровадження історичних екскурсів, що нагадують аудиторії про нелегкий шлях Індії до досягнення незалежності, про славні традиції національно-визвольної боротьби.
З нагоди Дня Незалежності губернаторами штатів влаштовуються святкові прийоми. Урочисті збори організує також низку напівурядових та громадських організацій.
Аж до проголошення Індії республікою 1950 року День Незалежності був єдиним національним святом, офіційним вихідним днем усіх урядових установ, приватних промислових та торгових підприємств. У 1947—1949 роках з нагоди цього свята у столиці проводився військовий парад.
У наші дні, поступившись місцем основному святу, Дню Республіки, День Незалежності відзначається масовими урочистостями, святковими ходами та офіційними промовами. Святкують усі громадяни Індії — незалежно від національності чи релігії. У якомусь сенсі це свято символізує прагнення демократичної Індії до зміцнення єдності країни, міжобщинної роз'єднаності, подолання феодальних пережитків, що залишаються.